Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000276, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-03-2026 Статус Запланована Назва роботи Вікові особливості та клініко-імунологічна характеристика сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей Здобувач Чміль Альона Ігорівна, Керівник Марушко Юрій Володимирович Опонент Мацюра Оксана Іванівна Опонент Несіна Інна Миколаївна Рецензент Ємець Оксана Вікторівна Рецензент Мозирська Олена Вікторівна Опис Дана дисертаційна робота присвячена віковим особливостям та клінікоімунологічній характеристиці сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей з алергічними станами. Медико-соціальна значущість проблеми зумовлена зростанням частоти харчової алергії, високим ризиком тяжких системних реакцій, у тому числі анафілаксії, а також труднощами діагностики через наявність безсимптомної сенсибілізації, частота виявлення якої зросла при поширеності мультикомпонентної точної молекулярної алергодіагностики (PAMD@). При використанні PAMD@ все більше пацієнтів можуть бути виявлені із сенсибілізацію до харчових продуктів, щодо яких не має достатньо переконливої клінічної картини для підтвердження діагнозу харчової алергії, а тому існує потреба у проведені дороговартісних та ризикованих оральних провокаційних проб. Альтернативою для ряду пацієнтів можуть стати прогностичні моделі, що дозволять встановлювати ризик розвитку клінічних проявів харчової алергії неінвазивно. Після алергії на білок коров'ячого молока та яйце, алергія на рибу, ракоподібних та молюсків займає провідне місце у структурі потенційно небезпечних алергічних реакцій у дітей. Уникати даних алергенів складно через їх широке представлення в харчовій промисловості та перехресну реактивність між видами. Ведення таких пацієнтів потребує комплексного, науково обґрунтованого підходу із застосуванням сучасних можливостей точної молекулярної алергодіагностики та статистичних методів для стратифікації даних пацієнтів за групами ризику. Мета дослідження: Оптимізація діагностики харчової алергії при сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей на основі вивчення вікових особливостей сенсибілізації, клініко-анамнестичних та імунологічних досліджень за допомогою точної молекулярної алергодіагностики. Завдання дослідження: 1. Вивчити структуру сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей різного віку з алергічними станами на основі проведення точної молекулярної алергодіагностики з різних регіонів України. 2. Проаналізувати клініко-анамнестичні дані дітей із сенсибілізацією до риби, ракоподібних та молюсків з урахуванням віку та тяжкості клінічних проявів. 3. Дослідити зв’язок клініко-анамнестичних та імунологічних показників у дітей із сенсибілізацією до риби, ракоподібних та молюсків з урахуванням віку та тяжкості клінічних проявів. 4. Визначити фактори ризику та розробити діагностичну модель на основі логістичної регресії для виявлення пацієнтів з наявною сенсибілізацією, що мають високий ризик розвитку алергічної реакцій. 5. Дослідити ефективність розробленої діагностичної моделі на основі логістичної регресії. Для виконання завдань дослідження на першому етапі з метою вивчення спектру сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей різного віку ретроспективно оцінені результати точної молекулярної алергодіагностики у 3513 пацієнтів, які мали підозру на алергічні стани (харчова алергія, алергічний риніт, бронхіальна астма, атопічний дерматит), віком від 1 року до 18 років із різних регіонів України. Діагноз алергічних захворювань було встановлено відповідно до критеріїв EAACI. Пацієнтів було обстежено за допомогою молекулярного мультикомпонентного імуноферментного аналізу венозної крові тестовою системою ALEX2 («Macro Array Diagnostics GmbH», Австрія). Визначено рівні специфічних IgE понад 0,3 kUA/L до екстрактів та алергенних молекул риби (βпарвальбуміни), ракоподібних та молюсків (тропоміозини, аргінінкінази тощо). Серед 3513 обстежених дітей, на першому етапі, сенсибілізація до риби та морепродуктів була виявлена у 529 (15,1%) пацієнтів. Найчастіше сенсибілізація спостерігалася в дітей віком 6–8 років (32,7%) та 3–5 років (23,3%). У обстежених пацієнтів південного та центрального регіонів достовірно частіше відмічалася сенсибілізація до морепродуктів (21,2% та 19,8% відповідно) порівняно із західним (8,8%), північним (13,9%) та східним (15,3%) регіонами проживання. Серед сенсибілізованих дітей переважала чутливість до риби. Найчастіше зустрічалася сенсибілізація до β-парвальбумінів: коропа (Cyp c 1) — 55,0%, тріски (Gad m 1) — 52,2%, лосося (Sal s 1) — 45,2%, а також був встановлений рівень сенсибілізації до лобстерів (14,9%), крабів (14,4%) та устриць (13,8%). Дата реєстрації 2026-02-09 Додано в НРАТ 2026-02-09 Закрити