Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000277, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 25-03-2026 Статус Запланована Назва роботи Хірургічне лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет з ураженням артерій гомілкового сегменту Здобувач Субботін Віталій Юрійович, Керівник Діденко Сергій Миколайович Опонент Костів Святослав Ярославович Опонент Біляєва Ольга Олександрівна Рецензент Приступюк Максим Олександрович Рецензент Моцак Тетяна Михайлівна Опис Облітеруючий атеросклероз в розвинутих країнах світу перебуває на перших місцях інвалідізації та смертності пацієнтів. В структурі серцевосудинних захворювань атеросклеротичні враження артерій нижніх кінцівок ідуть другими після серцево-судинних захворювань. Досить часто при відсутності адекватного лікування спостерігається критична ішемія нижньої кінцівки. Метою сучасного лікування атеросклеротичного та діабетичного ураження артерій являється збереження опорної функції кінцівки та уникнення ампутації. Це показало необхідність розвитку нових методів як діагностики, так і хірургічної тактики в нових сучасних умовах. Великою проблемою також залишається визначення периферійного артеріального спротиву, від чого, не в останню чергу, залежить результат реваскуляризуючого втручання. У 2011 році Міжнародна робоча група з діабетичної стопи (IWGDF) з діагностики та лікування захворювань периферичних артерій у хворих на цукровий діабет (ЦД) з виразково-некротичним ураженням (ВНУ) стопи запропонувала наступні рекомендації: «мета реваскуляризації у даної категорії пацієнтів полягає у відновленні прямого пульсуючого кровотоку як мінімум в одну артерію стопи, переважно в ту, яка живить анатомічну зону виразки, остаточному загоєнні виразкового дефекту та відновленні опорної функції нижньої кінцівки». На жаль, в сучасній літературі досі остаточно не висвітлено питання про інформативність даних інтраопераційної та післяопераційної дебітометрії, черезшкірне визначення парціального тиску кисню (ТсР02) в тканинах стопи та цінність ангіосомної концепції в прийнятті рішень про тактику лікування хворих на ЦД та хронічну ішемію нижньої кінцівки (ХІНК), яка зумовлена стенотично-оклюзійним ураженням (СОУ) артерій гомілкового сегменту за наявності ВНУ або гнійно-некротичного ураження (ГНУ) стопи. Варто також враховувати, що лікування ран стопи після некректомій у хворих на ішемічну форму синдрому діабетичної стопи (ІФСДС) з СОУ артерій гомілково - стопового сегменту після виконаної балонної ангіопластики (БАП) проводять без урахування критеріїв тривалості лікування і часу переходу до більш радикальних методів лікування, або відмови та проведення ампутації. Це призводить до зайвих витрат та додаткового навантаження на персонал та пацієнта. Враховуючи велику кількість методів дослідження, варіантів лікування та існуючих шляхів вирішення проблеми СОУ артерій гомілкового сегменту, залишається актуальним вибір комплексного підходу до хірургічного лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет з ураженням артерій гомілкового сегменту. Було проведено проспективне, когортне, моноцентрове дослідження, до якого включено результати лікування 137 пацієнтів з ЦД ІІ типу, з ІФСДС на тлі СОУ артерій гомілково - стопового сегменту з КІНК, ВНУ та/або ГНУ стопи, які проходили лікування в Центрі судинної та ендоваскулярної хірургії КЛ «Феофанія» Державного управління справами. Чоловіків було – 86 (62,8%), жінок – 51 (37,2%). Вік пацієнтів становив від 58 до 78 років. Період проведення набору матеріалу охоплює 2014-2024 роки. Усі пацієнти були повноцінно поінформовані про наявні методи оперативного лікування, особливості післяопераційного періоду та необхідність дотримання рекомендованого режиму. Усі учасники дослідження надали письмову добровільну інформовану згоду на участь у дослідженні. Усім 137 пацієнтам виконували ендоваскулярні втручання у вигляді БАП артерій гомілкового сегменту, вимірювали дебіт підколінної артерії (ПКА) перед та після БАП під час хірургічного втручання, виконували первинну некректомію. Встановлено, що за ангіосомною концепцією для поліпшення результатів лікування трофічних ран стоп у пацієнтів із ХІНК потрібно відновити кровотік до зони пошкодженої ангіосоми відповідної артерії – такий варіант відновлення кровотоку ми розглядали як пряму реваскуляризацію (ПР). При неможливості проведення ПР, доцільно виконувати опосередковану реваскуляризацію (ОР) через іншу артеріальну гілку, яка сполучається з ангіосомною артерією. При локалізації ураження стопи в дистальному відділі і неможливості здійснення ПР або навіть ОР, слід розглядати реваскулярізацію через будь - яку наявну з колатеральних гілок, що ми розглядали як колатеральну реваскуляризацію (КР). Дата реєстрації 2026-02-09 Додано в НРАТ 2026-02-09 Закрити