Search academic texts

Information × Registration Number 0826U000284, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 01-04-2026 popup.evolution o Title Gastroesophageal Reflux Disease in Patients with Metabolic−Associated Fatty Liver Disease: Features of the Combined Course and Treatment Author Bohdana V. Bezushko, popup.head Yelyzaveta S. Sirchak popup.opponent Volodymyr V. Cherniavskyi popup.opponent Yuriy M. Stepanov popup.review Nelli V. Bedei popup.review Ivan I. Kohutych Description Проведено обстеження 112 пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). На І етапі проведено оцінку особливостей ГЕРХ у пацієнтів із метаболічно-асоційованою жировою хворобою печінки (МАЖХП). На цьому етапі обстежених хворих на ерозивну форму ГЕРХ розподілили на дві групи: в І групу ввійшло 62 хворих на ГЕРХ та МАЖХП (основна група обстежених); в ІІ групу порівняння віднесено 50 хворих із ГЕРХ без ураження печінки. До контрольної групи увійшли 30 здорових осіб. У хворих із МАЖХП І групи рефлюксна хвороба клінічно достовірно частіше проявляється позастравохідною симптоматикою (у 60,88±1,49 % пацієнтів – p<0,01), тоді як у хворих ІІ групи ГЕРХ частіше проявляється типовою стравохідною симптоматикою у 59,45±2,03 % обстежених – p<0,01. При ендоскопічному дослідженні у хворих І групи ураження слизової оболонки стравоходу достовірно частіше відповідало ступеню LA-C (у 43,78±2,86 % обстежених – p<0,01), тоді як у пацієнтів ІІ групи при ендоскопічному дослідженні частіше діагностовано LA-В ступінь ураження стравоходу (у 38,96±1,77 % пацієнтів – p<0,01). Узагальнення результатів щодо визначення ступеня фіброзу у хворих І групи з МАЖХП та ГЕРХ вказує на переважання кількості осіб з ураженням фіброзу печінки, що відповідає стадії F2 за шкалою METAVIR – у 37,91±2,52 % пацієнтів (p<0,01). Оцінка показників вітамінів групи В у сироватці крові вказує на їх зменшення у всіх обстежуваних нами пацієнтів. Оцінка даних щодо зміни рівнів гормонів-регуляторів указує на достовірне зменшення рівня соматомедину-С (ІФР-1) в обстежуваних хворих із ГЕРХ. Показник соматомедину-С у сироватці крові в пацієнтів І групи знизився до 105,11±0,44 нг/мл, при нормі 163,15±0,89 нг/мл у осіб контрольної групи (p<0,01). Показник гормону-стресу кортизолу у слині в обстежуваних хворих достовірно був вищий у пацієнтів із МАЖХП та ГЕРХ і становив 7,96±0,12 нг/мл при нормі 0,86±0,11 нг/мл у контрольної групи (p<0,001). Також виявлено достовірне зменшення рівня нейрогормону мелатоніну у слині до 0,64±0,07 пг/мл (p<0,001) у пацієнтів І групи та до 4,23±0,11 пг/мл (p<0,01) у хворих ІІ групи (при нормі 7,81±0,26 пг/мл у контрольної групи). На ІІ етапі наукового дослідження проведено диференційоване лікування пацієнтів І групи із ГЕРХ та МАЖХП (n=62). Всі пацієнти на цьому етапі отримували базисну терапію (БТ), що включала прийом інгібітора протонної помпи (ІПП) рабепразола, препарату урсодезоксихолієвої кислоти (УДХК) у поєднанні з комплексним препаратом, до складу якого входить магнію бісгліцинат, вітамін В6 та мелатонін. Результати повторного дослідження вказують на позитивну динаміку клінічних стравохідних та позастравохідних симптомів ГЕРХ у пацієнтів із МАЖХП із максимально вираженим терапевтичним ефектом у пацієнтів 2 підгрупи. Повторне проведення відеоезофагогастродуоденоскопії (ВЕГДС) також вказує на виражену позитивну динаміку щодо ураження слизової оболонки стравоходу в обстежуваних нами пацієнтів із максимально вираженою позитивною динамікою саме в 2 підгрупі пацієнтів. При цьому встановлено достовірне збільшення кількості хворих із LA–A ступенем ураження стравоходу у 1 підгрупі пацієнтів (22,18±2,31 % обстежених – р<0,01), тоді як в 2 підгрупі обстежених достовірно частіше виявлено осіб із відсутністю ураження стравоходу при ВЕГДС після курсу проведеного лікування (у 68,56±3,98 % пацієнтів – р<0,01). Ці зміни визначались на фоні нормалізації показників вітамінів групи В у сироватці крові, а також рівнів гормонів-регуляторів і показників функціонального стану печінки й порушень вуглеводного та ліпідного обмінів у обстежуваних нами пацієнтів. Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки/неалкогольна жирова хвороба печінки; ожиріння; діагностика (вітаміни групи В, мелатонін, кортизол, соматомедин-С, еластометрія печінки); лікування (інгібітор протонної помпи, урсодезоксихолієва кислота). Registration Date 2026-02-11 popup.nrat_date 2026-02-11 Close