Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000298, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Вік та кореляція регіональних палеогеографічних подій плейстоцену України та прилеглих територій (за дрібними ссавцями) Здобувач Нездолій Євгенія Сергіївна, Керівник Крохмаль Олексій Іванович Опонент Рідуш Богдан Тарасович Опонент Березовський Анатолій Анатолійович Рецензент Дикань Наталія Іванівна Рецензент Рябоконь Тамара Савівна Опис Дисертаційна робота присвячена визначенню віку та кореляції регіональних палеогеографічних подій плейстоцену України на основі поєднання мікротеріологічного методу і методу палеогеографічних реконструкцій. Мікротеріологічний метод, а саме, вивчення решток зубів дрібних ссавців, застосовується в стратиграфії та палеогеографії плейстоцену України і має перспективи подальшого розвитку. Цьому сприяє залучення нових та ревізія старих палеонтологічних матеріалів, нові дані щодо визначення часу появи та зникнення видів впродовж квартеру, використання вдосконалених біостратиграфічних схем за дрібними ссавцями. В зв’язку з цим виникла наукова ідея: дослідити можливості методу палеогеографічних реконструкцій для визначення віку та кореляції регіональних палеогеографічних подій, довести його перспективність і паритет щодо мікротеріологічного методу у питаннях датування відносного віку осадових порід, можливостей їх кореляції в рамках місцевих, регіональних та міжрегіональних стратиграфічних схем. Представлена дисертаційна робота подана в руслі важливого напрямку сучасної стратиграфії - подієвої стратиграфії (event stratigraphy). Метою роботи є вивчення палеогеографічних природних подій, задокументованих в розрізах, і використання їх в якості визначних хронологічних границь для вдосконалення кореляції осадових товщ. В дисертаційному дослідженні задіяно дані 39 розрізів в будові яких зафіксовано відклади лесово-ґрунтової, алювіальної, морської та льодовикової формацій. Особисто розглянуто 134 одиниці діагностичних M1. Загальна кількість решток з місцезнаходжень склала 7 тис. 220 екземплярів за даними попередніх дослідників. Найчисельнішу та інформаційно вагому групу складають представники ряду гризуни (Rodentia), яка містить 69 видових таксонів. Найбільша увага приділялась підродині полівкових (Arvicolinae) – мишовидним гризунам, яких в роботі представлено 58 видами. Морфометричним методом було оброблено рештки викопної та сучасної фауни дрібних ссавців – основні вимірювання торкалися морфологічно-структурних елементів зубної системи, а саме діагностичного M1. У дослідженні, окрім мікротеріологічного методу до обов’язкових інструментів розчленування відкладів додано результати палеогеографічних реконструкцій. Поєднання цих методів підвищує роздільну здатність до можливості виокремлення фаз при розчленуванні розрізів осадових формацій плейстоцену України, а також під час кореляції відкладів не тільки на рівні кліматоліту, стадіалу або фаз останнього, а й в перехідних зонах між кліматолітами або стадіалами. Завдяки цим дослідженням уточнено/змінено/встановлено стратиграфічне положення низки місцезнаходжень плейстоцену України. Розрізи алювіальної формації Михайлівської і Колкотовської надзаплавних терас Дністра, а також Нагірненської тераси Дунаю відображають єдиний етап осадконакопичення впродовж раннього неоплейстоцену (mr-tl), що підтверджено субфосильною фауною дрібних ссавців цих місцезнаходжень. Геологічна будова всієї товщі Нагірненської тераси та етапи еволюції фауни дрібних ссавців повністю відображають згаданий раніше комплекс осадконакопичення. Проведено аналіз надморенних та підморенних відкладів ряду покривних зледенінь плейстоцену України. Вперше використано комплексний палеонтолого-формаційний підхід, який дозволив з'ясувати, що відносно ізохронні мікротеріофауни регіонального, або підпорядкованого йому, стратиграфічного підрозділу з відкладів різних формацій, відрізняються за систематичним складом, одонтометрією, палеогеографічними особливостями. Це пов’язано як з умовами осадконакопичення, так і з процесами макро- та мікроеволюції в окремих таксономічних групах за час формування стратиграфічного підрозділу. Висунуто гіпотезу «мікротеріологічних сукцесійних рядів», які обумовлені змінами природного середовища до і після формування відкладів льодовикового комплексу. «Мікротеріологічні сукцесійні ряди» виділені лише для Північного регіону в межах розповсюдження донського та дніпровського льодовиків. Характерною особливістю цих рядів є присутність лемінгових фаун лише в підморенних відкладах часу донського зледеніння, і в надморенних осадках дніпровського гляціалу. Практична цінність наукової роботи: отримані результати морфометричних досліджень зубів викопних полівкових можуть бути використані в систематиці групи, її уточненні та побудові філогенетичних ліній, визначення трендів еволюційного розвитку гризунів. Результати біостратиграфічних досліджень, кореляційних побудов та палеогеографічних реконструкцій можуть бути використані для деталізації кореляційних стратиграфічних схем плейстоцену та побудові удосконалених палеогеографічних карт. Матеріали роботи можуть бути використані з навчально-освітньою метою, наприклад під час викладання курсів «Основи біостратиграфічного методу», «Четвертинна геологія», «Палеозоологія», «Палеогеографія». Ключові слова: дрібні ссавці, полівки, палеонтологія, різногенетичні формації, плейстоцен, стратиграфія, біостратиграфія, палеогеографія, кореляція. Дата реєстрації 2026-02-13 Додано в НРАТ 2026-02-13 Закрити