Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000303, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-02-2026 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація діагностики та лікування ран опікового ґенезу Здобувач Фармага Тарас Ігорович, Керівник Чемерис Орест Мирославович Керівник Лукавецький Олексій Васильович Опонент Ляховський Віталій Іванович Опонент Кателян Олена Вікторівна Опонент Запорожан Степан Йосипович Рецензент Жуковський Володимир Степанович Опис Опікова травма є однією з найпоширеніших і одночасно найскладніших форм травмування, що потребує висококваліфікованого підходу у діагностиці та лікуванні, де ключовим аспектом успішного завершення лікування є диференціація некротизованих тканин від життєздатних для коректного вибору хірургічної тактики. У рандомізований спосіб у дослідження залучено 151 хворий з ранами опікового ґенезу. Серед обстежених переважали чоловіки працездатного віку (59,4 %), переважно середнього та зрілого віку. Основною причиною травм був контакт із полум’ям (47,0 %). У 39,7 % пацієнтів площа ураження перевищувала 20 % загальної поверхні тіла, з локалізацією ран переважно на функціонально важливих і видимих ділянках — кистях та/або передпліччях (27,6 %), гомілках та/або стопах (22,7 %). Усіх хворих було обстежено відповідно до актуальних клінічних протоколів та Стандарту медичної допомоги «Опіки» (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 09.10.2023 № 1767). Додатково, під час оцінки локального статусу було зроблено традиційне фото рани, а також додатково термофотографію за допомогою безконтактного термометра FLIR One, які в подальшому аналізувалися. Розроблено програмне забезпечення «Аналізатор ран» для цифрової планіметричної вульнерометрії. Апробація програми проведена на 23 пацієнтах із різними видами ран з визначенням площі, периметру, довжини, ширини та радіусу ураження. Порівняння цифрових даних із клінічними спостереженнями показало високу точність: ширина – 98,96±1,28%, довжина – 99,43±0,79%, радіус – 99,61±0,65%, периметр – 98,96±1,19%, площа – 99,52±0,67%. Для комплексного аналізу опіку є необхідність оцінки глибини рани, тому було проведено аналіз сучасних методик та виявлено, що термографія є найбільш чутливою та водночас простою і доступною методикою. Дослідження з портативним пристроєм FLIR One показало кореляцію температурних різниць із глибиною опіку і визначив конкретні значення температури для поверхневого та глибокого опіку: температура здорової шкіри становила 34,7°С (34,4–35,1°С), поверхневого опіку – 35,8°С (35,5–36,2°С), глибокого опіку – 32,4°С (32,0–32,8°С), різниця температур між здоровою шкірою та поверхневим опіком склала 1,1°С (0,7–1,5°С), між здоровою шкірою та глибоким опіком – 2,3°С (2,2–2,4°С), а між поверхневим і глибоким опіками – 3,4°С (3,0–3,8°С). Комбінація цифрової планіметричної вульнерометрії та термографії забезпечує об’єктивне визначення площі та глибини ураження, підвищує точність діагностики. На наступному етапі дослідження проведено об’єктивізацію клінічних ознак глибини опікових ран через їх зіставлення з термографічними даними. ROC-аналіз показав, що температурні параметри мають найвищу діагностичну інформативність (AUC = 0,94–0,99), тоді як серед клінічних маркерів найбільш прогностично значущим був капілярний рефіл (AUC = 0,81), а колір рани і характер пухирів мали меншу чутливість, але залишаються корисними додатковими критеріями. На основі отриманих даних розроблено комплексну модель оцінки глибини опікових уражень, що поєднує клінічні ознаки, цифрову планіметрію та термографію з алгоритмами машинного навчання. Random Forest показав найвищу стабільність та точність (Accuracy ≈ 96,8%, F1-score = 0,97) і дозволив автоматично визначати належності опіку до поверхневого або глибокого класу, а також оцінювати важливість окремих ознак (мінімальна та максимальна температура, час капілярного рефілу). Є можливість інтеграції моделі у програму «Аналізатор ран», що дасть можливість автоматизовано аналізувати термографічні дані. У межах дослідження обґрунтовано використання тангенціального висічення з одночасною аутодерматопластикою, доповненого цифровою планіметрією та термографією для об’єктивної оцінки площі та глибини опікового ураження. Програма «Аналізатор ран» дозволяла точно визначати межі некротичних ділянок, а термографія (FLIR One) підвищувала точність оцінки життєздатності тканин, мінімізуючи ризик залишкового некрозу та надлишкової резекції. Клінічні результати підтвердили ефективність методики у 52 пацієнтів. Дослідна група демонструвала суттєві покращення порівняно з контрольною щодо тривалості госпіталізації, кількості оперативних втручань і загальних знеболювань, числі перев’язок, а також тривалості епітелізації ран, частоти інфекційних та неінфекційних ускладнень та потребі у вторинних реконструктивних втручаннях. Поєднане застосування термографії та цифрової планіметрії дозволяє мінімізувати видалення здорових тканин, покращити функціональний і косметичний результат, зменшити післяопераційні ускладнення, скоротити перебування у стаціонарі та знизити потребу у повторних операціях. Результати дослідження підтверджують практичну ефективність підходу та створюють основу для удосконалення стандартів комбустіологічної допомоги. Дата реєстрації 2026-02-23 Додано в НРАТ 2026-02-23 Закрити