Реєстраційний номер
0826U000318, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Сепсис у дітей з негоспітальною пневмонією.
Здобувач
Вовчук Ольга Олександрівна,
Керівник Дудник Вероніка Михайлівна
Опонент Марушко Юрій Володимирович
Опонент Крючко Тетяна Олександрівна
Рецензент Мазулов Олександр Васильович
Рецензент Мантак Галина Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Септичні ускладнення при негоспітальній пневмонії у дітей становлять суттєвий клінічний виклик, оскільки саме у шкільному та підлітковому віці тяжкий перебіг інфекцій дихальних шляхів часто залишається недооціненим. Незважаючи на вдосконалення критеріїв діагностики, ідентифікація ранніх ознак органної дисфункції залишається проблематичною. У цьому контексті зростає потреба у пошуку високоінформативних біомаркерів, що дозволяють покращити точність прогнозування та ранню стратифікацію ризику. Одним із таких потенційних індикаторів є SLPI, який відображає особливості нейтрофільної активації та протеолітичного стресу.
У дослідження було включено 349 дітей віком 5–17 років, госпіталізованих із приводу негоспітальної пневмонії. З них 135 пацієнтів увійшли до проспективної групи, де здійснювалося послідовне спостереження та забір біологічного матеріалу за уніфікованим протоколом, а 214 – до ретроспективної групи, для якої проведено аналіз медичної документації за останні п’ять років. Контрольну групу становили 40 практично здорових дітей аналогічного віку, які не мали гострих або хронічних захворювань дихальної системи. Усім пацієнтам проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження, що включало оцінку загального стану, функції дихання та системної відповіді організму. Лабораторний блок передбачав визначення стандартних маркерів інфекційно-запального процесу – С-реактивного білка (СРБ), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкоцитів, інтерлейкіну-1 (ІЛ-1), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та лактату. Окремо визначали концентрацію SLPI як маркера нейтрофільної активації та протеолітичного стресу. Тяжкість стану оцінювали за оновленою педіатричною шкалою Фенікс, де значення ≥2 балів відповідали наявності органної дисфункції та свідчили про сепсис.
У пацієнтів із тяжким перебігом негоспітальної пневмонії зафіксовано суттєво вираженіше підвищення класичних маркерів системного запалення. Рівні ІЛ-6 становили 18,92±1,53 пг/мл, а ІЛ-1 – 6,38±0,42 пг/мл (обидва p<0,001), що вказувало на інтенсивну цитокінову активацію. Концентрація лактату у групі тяжкого перебігу досягала 2,84±0,21 ммоль/л (p=0,008), відображаючи зміни тканинної перфузії та зростання метаболічного стресу. Особливу увагу привертав профіль SLPI: його значення були на 51,18 % вищими у дітей із тяжкою пневмонією порівняно з пацієнтами з нетяжким перебігом (p=0,0003). Аналіз за критеріями шкали Фенікс продемонстрував, що діти з ознаками сепсису (≥2 бали) мали рівень SLPI на 45 % вищий, ніж пацієнти без ознак органної дисфункції (p=0,0067). Це підтримує гіпотезу про зв’язок між SLPI та прогресуванням локального запалення до системної відповіді.
Встановлено низку статистично значущих асоціацій SLPI із маркерами інфекційно-запального процесу. Прямі слабкі кореляції спостерігались із СРБ (rxy=+0,30; p<0,001), ШОЕ (rxy=+0,22; p=0,011), кількістю лейкоцитів (rxy =+0,18; p=0,041) та ІЛ-1 (rxy=+0,24; p=0,004), що підтверджує інтегративний характер SLPI як маркера, пов’язаного з нейтрофільною активацією. Виявлено також зворотні зв’язки із показниками, що відображають стан органної перфузії та неврологічного статусу: PaO₂/FiO₂ (rxy=–0,27; p=0,002) та рівнем свідомості за шкалою Глазго (rxy=–0,32; p<0,001).
За результатами аналізу площі під ROC-кривими ізольований показник SLPI продемонстрував помірну, але статистично значущу діагностичну точність для виявлення дітей із ризиком сепсису (AUC=0,626; p=0,021). Оптимальний поріг SLPI за індексом Юдена (≈970 нг/мл) характеризувався чутливістю 72,5 % і специфічністю 43,2 %, що підтверджує його здатність фіксувати ранні зміни у стані пацієнтів із потенційним прогресуванням органної дисфункції. Базова маркерна модель, що включала традиційні індикатори (СРБ, ШОЕ, лейкоцити, ІЛ-1, ІЛ-6, лактат), демонструвала AUC=0,684. Додавання SLPI до цієї моделі призвело до підвищення AUC до 0,707 (ΔAUC=+0,025; p<0,001), що свідчить про істотне покращення дискримінаційної здатності. Модель, побудована лише на комбінації СРБ та SLPI, забезпечила практично аналогічний рівень точності (AUC=0,704), підкреслюючи вагому роль SLPI у прогнозуванні розвитку сепсису.
Застосування індексів перерозподілу ризику (NRI) та приросту дискримінаційної здатності (IDI) показало позитивні зміни після включення SLPI до моделі, зокрема IDI=+0,021 (p=0,04). Це означає, що частка правильно перекласифікованих пацієнтів зросла, а загальна точність моделі покращилася. На основі отриманих даних розроблено прогностичну модель ризику розвитку сепсису у дітей із негоспітальною пневмонією. Її застосування дозволяє проводити більш точну ранню стратифікацію стану пацієнтів, визначати групи високого ризику та оптимізувати клінічні рішення щодо подальшого моніторингу та лікування. Потенційним напрямом розвитку є інтеграція SLPI як предикторної змінної у моделі машинного навчання, що може забезпечити підвищення точності прогнозування при обробці великих масивів клінічних даних.
Дата реєстрації
2026-02-23
Додано/оновлено в НРАТ
2026-02-23 / 2026-07-20
