Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000322, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-02-2026 Статус Захищена Назва роботи Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до проєктної діяльності у закладах позашкільної освіти КНР. Здобувач Цзінь Яоцюань ..., Керівник Слабко Володимир Миколайович Опонент Марченко Валерій Віталійович Опонент Хижна Ольга Петрівна Рецензент Оружа Лариса Володимирівна Рецензент Бордюк Олександр Миколайович Опис У дисертації розглядається проблема недостатньої концептуалізації та практичного впровадження професійної підготовки та розвитку проектно-орієнтованої готовності у майбутніх учителів музичного мистецтва , зокрема в системі позакласної освіти Китайської Народної Республіки. Незважаючи на зростаючий акцент на міждисциплінарних, культурно-обумовлених та студентоорієнтованих підходах, існуючі моделі педагогічної освіти залишаються значною мірою орієнтованими на традиційне подання контенту, не маючи механізмів для розвитку операційних, рефлексивних та нейрокогнітивних навичок, необхідних для ефективної проектно-орієнтованої педагогіки. Теоретична основа дослідження побудована на п'яти взаємопов'язаних парадигмах, які формують концепцію готовності до проєктної діяльності в освіті вчителів музичного мистецтва. По-перше, компетентнісний підхід визначає готовність як інтегративний конструкт, що поєднує знання, навички та цінності. По-друге, діяльнісний підхід розглядає готовність як реалізовану здатність, виражену через структуровані педагогічні дії, а не просто потенціал. По-третє, аксіологічний підхід наголошує на тому, що проєктне навчання в музичній освіті за своєю суттю є ціннісним, що вимагає інтерналізації креативності, співпраці та культурної відповідальності. По-четверте, культурний підхід підкреслює необхідність міжкультурної компетентності та інтеграції національних музичних традицій з глобальними інноваціями. Нарешті, нейропедагогічний підхід підкреслює роль виконавчих функцій, таких як планування, когнітивна гнучкість та рефлексивна регуляція, як важливих механізмів проектного навчання, позиціонуючи готовність як педагогічну, так і нейрофункціональну здатність. Дослідження було організовано у три послідовні етапи: 1) теоретичний, 2) експериментально-діагностичний та 3) аналітично-узагальнювальний. На першому етапі було визначено теоретичні засади та порівняння концепцій готовності до проєктної діяльності як комплексного феномену та розроблено авторський та підібрано валідний діагностичний інструментарій. Другий етап передбачав попереднє тестування, реалізацію 12-тижневої формувальної програми. Заключний етап був зосереджений на посттестуванні, статистичному аналізі та інтерпретації результатів. В дослідженні було використано теоретичні (аналіз, синтез, моделювання), емпіричні (діагностичні анкети, спостереження, експертна оцінка, педагогічний експеримент) та статистичні методи (описова статистика, t-тестування та кореляційне моделювання). Значним результатом дослідження є розробка та валідація оригінального діагностичного інструментарію Опитувальника готовності до проєктної діяльності для охоплення п'яти взаємопов'язаних компонентів готовності – когнітивного, операційного, мотиваційно-ціннісного, культурно-комунікативного та рефлексивно-інноваційного. Кожен із зазначених компонентів було операціоналізовано за допомогою вимірюваних критеріїв та багаторівневих шкал. На відміну від традиційних педагогічних оцінок, опитувальник включає показники виконавчих функцій, саморегуляції та міжкультурної компетентності, забезпечуючи комплексну основу для діагностики латентних аспектів професійної готовності. Його надійність та валідність були підтверджені під час до- та післяекспериментальних вимірювань, що робить його практичним та універсальним інструментом для моніторингу та вдосконалення програм підготовки вчителів. Емпіричні результати дослідження підтвердили як діагностичну цінність запропонованих методів, так і ефективність розроблених моделей готовності до проєктної діяльності вчителів. Попередня діагностика виявила фрагментовану структуру готовності серед студентів з відносно сильними когнітивними знаннями, але слабкими операційними та культурно-комунікативними навичками. Моделювання продемонструвало системні зв'язки між компонентами готовності, пасивною нейрокогнітивною активністю, виконавчим контролем та активацією здатності до когнітивної оцінки значущості. Вимірювання після формувального педагогічного тренінгу показали статистично значущі покращення у всіх п'яти сферах готовності в експериментальній групі, зокрема в операційній автономії, міжкультурній інтеграції та рефлексивно-інноваційній здатності. Отримані результати кореляційного моделювання дозволили виокремити чотири взаємопов’язані аналітичні моделі, які комплексно відображають конфігурацію готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до проєктної діяльності. Перша модель демонструє дисбаланс між достатнім рівнем когнітивної та мотиваційної готовності й істотними прогалинами в операційних і комунікативних навичках, що підтверджує нездатність декларативних знань самостійно трансформуватися у практичну дію. Друга модель фіксує вплив пасивних нейрокогнітивних патернів – руминації, емоційної інерції та відволікань, – які гальмують виконавчі процеси та знижують ефективність проєктної діяльності. Дата реєстрації 2026-02-23 Додано в НРАТ 2026-02-23 Закрити