Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000350, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Людський фактор у харчовій промисловості Правобережної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Здобувач Мурмила Наталія Іванівна, Керівник Москалюк Микола Миколайович Опонент Левицький Віталій Орестович Опонент Орлик Світлана Владиславівна Опонент Реєнт Олександр Петрович Рецензент Кліш Андрій Богданович Опис Після проголошення незалежності України у 1991 році активізувалися дослідження промислового розвитку українських земель другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Особливу увагу приділяють соціально-економічним процесам пореформеної доби та підприємницьким і меценатським родинам. Водночас роль людського чинника в межах Київської, Подільської та Волинської губерній досі не стала предметом комплексного аналізу. У дослідженні розглянуто розвиток харчової промисловості Правобережної України. Виявлено швидке зростання борошномельної, винокурної та цукрової галузей, що супроводжувалося збільшенням кількості підприємств і вартості їхньої продукції. Статистичні дані підтверджують активну індустріалізацію регіону та його перехід до капіталістичних форм господарювання. Особливу увагу приділено умовам праці, кваліфікаційному складу робітників, участі жінок у виробництві, ролі інженерно-технічного персоналу та впливу міграційних процесів на формування робочої сили. Архівні матеріали та звіти земств засвідчують суттєві трансформації трудових відносин у процесі модернізації. Хоча людський капітал сприяв технічному оновленню галузі, низька оплата праці, обмежений соціальний захист і недостатня механізація стримували подальший розвиток. У роботі підкреслено взаємозв’язок між трудовими ресурсами та індустріальним зростанням харчової промисловості, а також проаналізовано внесок родин Симиренків, Яхненків і Терещенків. Через економічну нестабільність імперії та нестачу внутрішнього капіталу уряд активно залучав іноземні інвестиції, насамперед із Франції, Бельгії та Великої Британії. Це стимулювало технічний прогрес, але водночас посилювало економічну залежність регіону. Робітничий клас формувався переважно з колишніх кріпаків, ремісників і кустарів. Після реформ 1860-х років підприємництво стало доступним різним соціальним групам, однак провідні позиції зберігали купці та поміщики. Серед підприємців переважали євреї, росіяни та поляки. У 1872 році в Подільській губернії більшість фабрик належала російським, єврейським або іноземним власникам; три чверті винокурень перебували в руках єврейських підприємців. Станом на 1899 рік із 52 цукрових заводів Подільської губернії 14 контролювали євреї, 11 — поляки, 8 — росіяни, 2 — іноземці. На початку ХХ століття з 148 цукрових підприємств Правобережжя 63 належали полякам, 44 — росіянам і 33 — євреям. Окремий розділ присвячено родині Симиренків — вихідцям із кріпаків, які стали провідними промисловцями у цукроварінні та машинобудуванні. Їхня компанія запровадила перший в Україні паровий завод із переробки буряків на рафінадний цукор, а також розвивала інженерне виробництво й судноплавство. Родина активно підтримувала українську культуру та науку. Родина Терещенків, вихідців із Глухова, створила потужне цукрове підприємство, яке посіло провідні позиції на імперському ринку. У дослідженні також окреслено становлення системи професійної підготовки кадрів для харчової промисловості. До 1888 року вона не мала централізованої структури й залежала від місцевих ініціатив. «Основні положення про промислові училища» визначили правові засади функціонування ремісничих, індустріальних і сільськогосподарських навчальних закладів. Окремо проаналізовано внутрішню торгівлю регіону — ярмаркову, базарну та стаціонарну. Після 1861 року зросло значення магазинної торгівлі та з’явилися спеціалізовані крамниці з продажу борошна. Водночас стаціонарна торгівля в Київській, Подільській і Волинській губерніях значною мірою перебувала в руках єврейської громади, яка становила більшість місцевих торговців. Дата реєстрації 2026-02-26 Додано в НРАТ 2026-02-26 Закрити