Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000378, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Рішення Європейського суду з прав людини: проблеми тлумачення та застосування в Україні Здобувач Ігнатенко Євген Олександрович, Керівник Бережна Катерина Вікторівна Опонент Кучук Андрій Миколайович Опонент Наливайко Лариса Романівна Рецензент Соколенко Ольга Леонідівна Рецензент Литвин Олена Петрівна Опис Дисертація є однією із перших у вітчизняній науці міжнародного права комплексною характеристикою теоретичних та практичних аспектів тлумачення та застосування в Україні рішень Європейського суду з прав людини, зокрема під час дії правового режиму воєнного стану, визначення напрямів їх вдосконалення, враховуючи зарубіжний досвід. Наголошено, єдність та взаємозв’язок національної правової системи та практики ЄСПЛ – пріоритетне завдання для сучасної України. Проблематика тлумачення та застосування рішень ЄСПЛ в Україні набуває ще більшої актуальності у розрізі дії правового режиму воєнного стану та повоєнного періоду в Україні. Повоєнне відновлення всіх сфер життєдіяльності держави та суспільства, адаптації їх під нові глобальні реалії має досить різноманітні варіації та зумовлений її темпоральними, галузевими та іншими чинниками. Сформульовано визначення поняття «методологія дослідження тлумачення та застосування рішень ЄСПЛ в Україні» – комплекс взаємодоповнюючих філософських і наукових теорій, концептуальних моделей, а також методологічних принципів, наукових підходів та методів, за допомогою яких відбувається удосконалення існуючого та здобуття нового знання щодо тлумачення та застосування рішень і практики ЄСПЛ в Україні з метою їх ефективного практичного втілення в правничій сфері. Основними науковими принципами дослідження особливостей тлумачення та застосування рішень ЄСПЛ в Україні є принцип причинності (детермінізму), принцип історизму, принцип конкретності, принцип комплексності, принцип усебічності, принцип об’єктивності, принцип несуперечливості, принципу єдності теорії та практики, термінологічний принцип. Визначено, що практика, сформована в рішеннях ЄСПЛ є джерелом права в Україні, що має специфічний прецедентний характер і представляє собою остаточні офіційні акти Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, які містять нові правові позиції («ratio decidendi») та положення, що дозволяють встановити зміст права. До загальних ознак практики ЄСПЛ як джерела права запропоновано віднести: нормативний характер; вироблення компетентними суб’єктами; обов’язковий характер; юридична сила; особливий порядок виникнення/утворення; об’єктивована в специфічній формі. Спеціальні ознаки: казуїстичний характер; є специфічним видом судового прецедента; практика ЄСПЛ застосовується в межах та у разі застосування ЄКПЛ; одночасно представляє собою і правозастосовний, і інтерпретаційний, і правоутворюючий акт; надає безпосередній матеріал для нормотворчості на національному рівні. Сформульовано основні напрями впливу практики ЄСПЛ на правову систему України. Тлумачення ЄКПЛ та рішень ЄСПЛ запропоновано розуміти як інтелектуальний процес, вид юридичної діяльності, що здійснюється з метою з’ясування та роз’яснення змісту конвенційних прав і свобод, правових позицій ЄСПЛ для уможливлення їх всебічної реалізації. Тлумачення положень ЄКПЛ та рішень ЄСПЛ, має свою структуру і включає: суб’єкта тлумачення, об’єкт та предмет тлумачення, способи і принципи тлумачення, результат тлумачення. Тлумачення ЄКПЛ та рішень ЄСПЛ здійснюють всі суб’єкти механізму забезпечення прав і свобод людини в Україні, реалізуючи власну мету, функції та повноваження. Об’єктом тлумачення є ЄКПЛ як міжнародна угода та рішення ЄСПЛ, а безпосереднім предметом – зміст положень ЄКПЛ та правових позиції, що викладені у рішеннях ЄСПЛ. Тлумачення ЄКПЛ та рішень ЄСПЛ здійснюється через застосування мовного, логічного, системного, історичного, телеологічного способів тлумачення. Принципи тлумачення ЄКПЛ та рішень ЄСПЛ – фундаментальні, доктринальні, основоположні ідеї та цінності, що визначають загальний підхід до інтерпретації положень ЄКПЛ та правових позицій ЄСПЛ. До загальних принципів слід віднести: добросовісність; врахування контексту міжнародного договору; звернення до додаткових засобів тлумачення, в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин укладення договору; автентичність. До спеціальних: послідовність, пропорційність, забезпечення правової визначеності, принцип ефективного й динамічного тлумачення, принцип свободи національного розсуду, принцип автономного тлумачення, принцип субсидіарної ролі суду, принцип забезпечення мінімальних гарантій прав і свобод людини. Систематизовано критерії судового застосування рішень ЄСПЛ: 1) критерії, що стосуються фактичних обставин справи; 2) критерії, що стосуються юридичних обставин справи та правового регулювання загалом; 3) критерії, що стосуються методології застосування практики ЄСПЛ. До ознак судового застосування рішень ЄСПЛ запропоновано віднести: складний аналітичний процес, що потребує використання професійних знань; суб’єктами є судді; відбувається під час відправлення правосуддя; мета – всебічне забезпечення прав і свобод людини, закріплених в ЄКПЛ та в національному законодавстві; результат – ухвалення правозастосовного акта. Дата реєстрації 2026-02-27 Додано в НРАТ 2026-02-27 Закрити