Реєстраційний номер
0826U000399, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Адміністративно-правові засади діджиталізації сфери надання адміністративних послуг в Україні
Здобувач
Грачов Єгор Олегович,
Керівник Пчелін Віталій Борисович
Опонент Сімонович Давид Володимирович
Опонент Балинська Ольга Михайлівна
Рецензент Джафарова Олена В’ячеславівна
Рецензент Бугайчук Костянтин Леонідович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено з’ясуванню сутності та розкриттю особливостей адміністративно-правових засад діджиталізації сфери надання адміністративних послуг в Україні, а також розробленню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організаційно-правових засад здійснення відповідної діяльності.
Обґрунтовано, що сфера надання адміністративних послуг в України пройшла досить довгий шлях становлення, який почався з моменту набуття країною незалежності та продовжується до теперішнього часу, але у більш вузькому контексті. Виділено позитивні та негативні моменти розвитку сфери надання адміністративних послуг.
З’ясовано, що адміністративна послуга – це модель роботи публічно-владного органу (органу державної влади чи місцевого самоврядування), яка складається із системи впорядкованих, внормованих, формалізованих дій, операцій та заходів, які провадяться за зверненням фізичних осіб, що бажають реалізувати свої суб’єктивні права та/або виконати обов’язки, та завершуються прийняттям офіційного адміністративного рішення.
Встановлено, що діджиталізація – це юридично обґрунтований, оснований на положеннях нормативно-правових актів процес створення та впровадження у різноманітні складові соціального середовища новітніх інформаційних та комп’ютерних технологій, концепцій та методів їх використання, що надають широкі можливості в обробці, збереженні, захисті інформації та суттєво полегшують комунікацію в середині соціуму, а також між окремими громадянами та органами державної влади.
Зауважено, що першим чинником, який обумовлює необхідність діджиталізації сфери надання адміністративних послуг в Україні, є забезпечення доступності та зручності взаємодії громадян з органами публічної влади в державі. Акцентовано увагу, що раніше, порядок надання адміністративних послуг та будь-яка комунікація із публічним сектором цілком основувались на радянському взірці, коли фізична особа безпосередньо відвідувала бажаний орган влади чи місцевого самоврядування, очікувала черги та подавала заяву чи інші документи для здійснення на свою користь відповідних публічно-владних дій: реєстрації чогось, отримання якогось акту чи виписки з реєстру і таке інше.
Констатовано, що діджиталізація сфери надання адміністративних послуг: по-перше, дає громадянам можливість отримувати адміністративні послуги дистанційно, не відвідуючи органи державної або муніципальної влади особисто; по-друге, значно зменшує обсяги документообігу та створює можливість подання всіх необхідних заяв в електронному форматі; по-третє, розширює можливості громадян у комунікації з представниками публічного сектору за рахунок різноманітних методів оперативного зв’язку, таких як чат-боти, «гарячі лінії», різноманітні електронні бази знань щодо порядку здійснення окремих адміністративних послуг і таке інше.
Відмічено, що соціальна інклюзивність передбачає панування в державі стану, який забезпечує справедливе розподілення ресурсів, а також надання можливості всім верстам населення вступати в рівні суспільно-правові відносини із іншими суб’єктами, реалізовувати свої права та інтереси, бути частиною суспільства. Дана концепція, передусім, відноситься до фізичних осіб із вадами здоров’я, які в силу об’єктивних причин обмежені в своїх фізичних можливостях. Однак, за умови існування інклюзивного соціального середовища такі особи можуть цілком комфортно співіснувати з іншими людьми та вести наближений до загального спосіб життя. Логічно, що таким особам необхідно забезпечити рівний та повний доступ до всіх існуючих адміністративних послуг. Наголошено, що саме діджиталізація надає широкі можливості у даному напряму.
З’ясовано, що принципи правового регулювання діджиталізації сфери надання адміністративних послуг – це система вихідних, основоположних, керівних засад-ідей, що виражають вектор, особливості та специфіку юридичного регламенту процесу діджиталізації сфери організації та безпосереднього надання адміністративних послуг в Україні. За допомогою принципів нормалізовано та спрямовано механізм регулювання на досягнення відповідних завдань і цілей діджиталізації.
Дата реєстрації
2026-03-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-02 / 2026-07-01
