Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000401, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Адміністративно-правові засади кадрового забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби та уповноважених органів з питань пробації Здобувач Свердлін Костянтин Юрійович, Керівник Бараш Євген Юхимович Опонент Братель Сергій Григорович Опонент Шопіна Ірина Миколаївна Рецензент Невядовський Владислав Олегович Рецензент Джафарова Олена В’ячеславівна Опис У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності, змісту та розкритті особливостей адміністративно-правових засад кадрового забезпечення ДКВС України та уповноважених органів з питань пробації, розробленні пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративного законодавства та вирішення комплексу нагальних проблем у зазначеній сфері. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Визначено поняття «кадрове забезпечення як об’єкт адміністративно-правового регулювання», яке являє собою сукупність відносин, процесів, дій та рішень, що виникають, реалізуються (здійснюються), трансформуються (змінюються) та припиняються в ході системної, систематичної, здійснюваної переважно на адміністративно-правових засадах, діяльності повноважених суб’єктів щодо формування, раціонального розміщення, ефективного використання та розвитку службово-трудових ресурсів, накопичення та зміцнення кадрового потенціалу держави в цілому та її регіонів, окремих галузей господарства та (або) певних інститутів (організацій, підприємств, установ, закладів тощо). Виокремлено такі основні характерні особливості кадрового забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби та уповноважених органів з питань пробації: 1) являє собою системну та систематичну діяльність (системність і систематичність забезпечують цілісність, узгодженість, цілеспрямованість, планомірність і прогнозованість комплексу дій та рішень, що становлять зміст кадрового забезпечення); 2) має організаційно-управлінський характер (тобто ця діяльність спрямована на впорядкування (організацію) та спрямування у потрібне русло внутрішньосистемних відносин і процесів); 3) є однією зі складових кадрової політики (кадрова політика орієнтована на оптимальне поєднання і гармонізацію соціальних, економічних, організаційних, управлінських, наукових, технічних, освітніх, культурних та інших факторів, дій та рішень тощо задля вироблення єдиного узгодженого курсу щодо накопичення, зміцнення та розвитку кадрових ресурсів і кадрового потенціалу з урахуванням реалій і потреб як держави в цілому, так і окремих галузей публічного управління, а також виходячи із тенденцій та перспектив суспільного розвитку); 4) виражається (проявляється) у системі заходів щодо: по-перше, з’ясування кадрових і тісно пов’язаних із ними потреб відповідної системи; по-друге, наповнення (відбір, добір, розміщення) їх високоякісними (тобто висококваліфікованими, та такими, які відповідають усім встановленим вимогам) кадрами; по-третє, управління кадровим складом досліджуваних суб’єктів (це управління передбачає: навчання та підвищення кваліфікації, службове просування, стимулювання та заохочення, забезпечення службової дисципліни, оцінювання службової ефективності персоналу та його вивільнення); 5) регулюється засобами права. Управлінські відносини, які складають сутність кадрового забезпечення ДКВС України та пенітенціарної системи, залежно від їх спрямування, запропоновано поділити на певні групи, а саме: 1) відносини, що супроводжують діяльність із підбору та відбору кадрів (персоналу) для пенітенціарної системи; 2) відносини щодо професійного навчання та професійної орієнтації; 3) відносини, які супроводжують розміщення кадрів та безпосереднє проходження служби (службова кар’єра) в системі ДКВС України та уповноважених органів з питань пробації; 4) відносини організації службово-трудової діяльності персоналу його стимулювання та мотивації; 5) відносини вивільнення персоналу. Правові засади кадрового забезпечення ДКВС України та уповноважених органів з питань пробації розкрито у широкому та вузькому розумінні. У вузькому розумінні, правові засади кадрового забезпечення ДКВС України та уповноважених органів з питань пробації – це сукупність принципів та норм матеріального і процедурно-процесуального характеру, об’єктивованих у відповідних нормативно-правових актах, які визначають правові основи здійснення зазначеного забезпечення; у широкому розумінні, під правовим регулюванням кадрового забезпечення ДКВС України та уповноважених органів з питань пробації слід розуміти процес встановлення та реалізації за допомогою принципів, норм, а також інших засобів права, через які втілюються його регламентуюча дія, юридичних правил організації та здійснення роботи щодо формування (пошук і добір кадрів, оцінка перспектив їх професійного розвитку), використання (розстановка персоналу та службова кар’єра), розвитку та зміцнення (навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації персоналу, форми і методи його мотивації та стимулювання, створення кадрового резерву тощо) кадрових ресурсів і кадрового потенціалу ДКВС України та уповноважених органів з питань пробації. Дата реєстрації 2026-03-02 Додано в НРАТ 2026-03-02 Закрити