Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000409, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Оцінка порушення взаємодії інертних та живих компонентів ландшафту при роботі будівельної галузі Здобувач Зеленчук Іван Дмитрович, Керівник Сонько Сергій Петрович Опонент Крайнюков Олексій Миколайович Опонент Кузик Ігор Романович Опонент Гудзевич Анатолій Васильович Рецензент Кравцова Ірина Віталіївна Опис Дсертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 10 природничі науки за спеціальністю 103 науки про Землю. – Уманський національний університет. Умань, 2026. У дисертації досліджено інертні компоненти природних та антропогенно змінених ландшафтів які формуються в різних фізико-географічних умовах та зазнають негативного впливу будівельної діяльності. Враховуючи тенденцію перенесення промислових підприємств в західні регіони України, виникає гостра необхідність комплексної оцінки впливу будівельної діяльності на ландшафтні комплекси. Особливої уваги при цьому заслуговують питання порушень взаємодії між інертними (рельєф, ґрунти) та живими (рослинність, ґрунтова біота) компонентами ландшафту, що визначають структурно-функціональну цілісність та екологічну стабільність геосистем. Будівельна діяльність, включно з земляними роботами, зміною гідрологічного режиму та локальним забрудненням, призводить до змін морфоструктури рельєфу, активізації ерозійних процесів, ущільнення ґрунтів і порушення їх природних властивостей. Це зумовлює як локальні, так і каскадні екогеоморфологічні трансформації, що порушують цілісність ландшафтних комплексів і погіршують їхню здатність до саморегуляції. У вітчизняних класифікаціях ландшафтів усе більша увага приділяється різним видам антропогенно-змінених ландшафтів, до яких, зокрема, належать дорожні та будівельні. Ці ландшафти є найбільш трансформованими людиною, передусім через докорінний вплив на літогенну основу. Віднесення нами ґрунтів і рельєфу до інертних компонентів ландшафту обумовлене, передусім, бажанням більш повно реалізувати інженерний потенціал конструктивної географії, зокрема, при дослідженні будівельної галузі. Для цього автором уточнена класифікація антропогенно-змінених ландшафтів через введення в неї інертних, мобільних та активних компонентів. Таке уточнення є найбільш актуальним для будівельної галузі, яка на різних етапах здійснення будівельних робіт у різний засіб використовує (трансформує, деструктурує, відновлює та ренатуралізує) названі ландшафтні компоненти. Головною гіпотезою дослідження є припущення, що застосування сучасних методів будівництва та модерних будівельних технологій здатне знизити традиційно високий для будівельної галузі техногенний тиск на ландшафти. При цьому головна увага має бути приділена техногенним трансформаціям таких інертних компонентів ландшафту, як ґрунти та рельєф. Світова будівельна галузь завдяки щорічному переміщенню у геосфері планети величезних мас інертної речовини чинить суттєвий вплив на природні і антропогенно змінені ландшафти, співставний з відомою «геологічною силою» В.І.Вернадського. Так, сучасна «глобалізація» виробництва здійснюється за допомогою просторового перерозподілу різноманітних ресурсів в інтересах розвинутих країн. В модерних наукових роботах концепція просторового перерозподілу отримала продовження у дослідженні «екологічного сліду людства». Тенденції просторового перерозподілу мають яскравий прояв у сучасному розвитку будівельної галузі. Зокрема, в Україні певна кількість виробництв (виготовлення тари; виробництво меблів, віконних і дверних конструкцій; фасування сипучих будівельних сумішей) та інфраструктури (торговельні центри, складські комплекси, станції технічного обслуговування, тощо) нині «дрейфують» у приміські зони (індустріальні парки та виробничо-логістичні комплекси Київської, Львівської, Черкаської, Тернопільської, Житомирської та інших областей), а подекуди – навіть у сільську місцевість. Звичайно ж, що названі виробництва вимагають будівництва нових приміщень і споруд. Зважаючи на предметне поле наук про Землю, їхнє головне завдання полягає у дослідженні як окремих компонентів ландшафтів так і усього ландшафтного різноманіття. Відтак, об’єктами дослідження нами були обрані території активного техногенезу, пов’язаного з будівельною діяльністю. Усі вибрані нами об’єкти розглядались через призму головних завдань нашого дослідження, серед яких були: - характеристика головних фізико-географічних умов будівельних майданчиків; - аналіз віддаленості будівельних майданчиків від населених пунктів та елементів інфраструктури; - систематичні дослідження (з відбором проб та проведенні хімічних аналізів) інертних компонентів ландшафту – ґрунтів та геологічної будови; - оцінка впливу кожної із стадій будівельного процесу на ландшафтну оболонку; - детальні дослідження реакції ландшафтних систем на будівельні роботи, зокрема із застосуванням геохімічного аналізу. Досліджувані об’єкти знаходяться в різних локаціях переважно правобережної України. Це - об’єкт №1 (місто Збараж, Тернопільська область); об’єкт №2 (селище Велика Димерка, Київська область); об’єкт №3 (село Великий Житин, Рівненська область); об’єкт №4 (місто Надвірна, Івано-Франківська область); об’єкт №5 (село Бенедиківці, Закарпатська область). Вибір названих об’єктів не мав на меті підкреслення певних геопросторових закономірностей. Дата реєстрації 2026-03-02 Додано в НРАТ 2026-03-02 Закрити