Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000416, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Мультимодальна диференційна діагностика мікрокальцинатів грудної залози з стереотаксичною верифікацією Здобувач Ковтун Андрій Юрійович, Керівник Козаренко Тетяна Маратівна Опонент Старенький Віктор Петрович Опонент Чешук Валерій Євгенійович Опонент Іванкова Валентина Степанівна Рецензент Щербіна Олег Володимирович Опис Рак грудних залоз (РГЗ) найпоширеніше онкологічне захворювання жінок у світі та Україні. Відповідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2022 році у світі виявлено РГЗ у 2,3 мільйонів жінок. В Україні, згідно з даними національного канцер-реєстру за 2023-2024 роки, частка РГЗ у жінок складає 23,8%. В останні десятиріччя у світі зростає кількість випадків протокової карциноми in situ (DCIS), що складає близько 20% випадків всіх РГЗ. Це зумовлено, в тому числі, розвитком цифрової рентгенівської мамографії (ЦРМГ) та впровадженням нових технологій, таких як цифровий томосинтез ГЗ (ЦТГЗ), що покращують візуалізацію мамографічних знахідок. У 80% випадках ознаками DCIS є мікрокальцинати (Мк). Стереотаксична біопсія підозрілих Мк, які не мають ультразвукової кореляції є основним методом верифікації. Виявлення РГЗ, що приховують підозрілі Мк, може зменшити ймовірність поширення за межі вогнища, об’єм оперативного втручання та збільшити тривалість життя. У дисертації представлено результати радіологічного дослідження, в ході якого було вирішено перелік наукових завдань, що дало можливість підвищити ефективність диференційної діагностики мамографічно виявлених підозрілих Мк ГЗ шляхом проведення товстоголкової біопсії (ТГБ) під рентген- і ехо-контролем. Проведено аналіз досліджень 129 пацієнток із підозрілими Мк, яким провели ЦРМГ, ЦТГЗ й ультразвукове дослідження (УЗД). У дослідження включалися жінки з підозрілими Мк, що були виявлені під час рутинної чи діагностичної ЦРМГ із подальшою верифікацією під рентген- або УЗ-контролем. Для рентгенівських мамограм й УЗД оцінка мамографічних знахідок проводилась відповідно до Атласу BI-RADS 5th Edition. У нашому дослідженні доведена гіпотеза, що знахідки асоційовані із Мк підвищують ризик виявлення РГЗ (p < 0,05). У роботі вперше проведена оцінка факторів, що сприяють підвищенню ризику появи СЗ на тлі Мк. Спростовані гіпотези згідно яких є залежність між частотою появи СЗ із Мк і менопаузальним віком жінок, спадковістю, типом розташування і морфологією Мк, стороною ГЗ і щільністю паренхіми ГЗ, для яких очікувана частота появи СЗ на тлі Мк відповідала тій, що спостерігаємо (p > 0,05). Встановлена статистично значуща різниця частоти появи СЗ із Мк для ряду факторів, які ми спостерігали частіше, ніж очікувалося: у вікових групах пацієнток похилого й старечого віку (згідно класифікації ВООЗ 2025 р.), для ділянок Мк розміром >15 мм, для локалізації Мк у верхньо-зовнішньому квадранті й у пацієнток зі скаргами (p < 0,05). Ми спростували гіпотезу про перевагу ЦТГЗ над ЦРМГ у покращенні візуалізації кальцинатів ГЗ (p < 0,05). При порівнянні даних, що отримали при оцінці виявлення доброякісних і підозрілих кальцинатів ЦТГЗ показав незначно нижчу чутливість, специфічність і точність ніж ЦРМГ, проте різниця у показниках не була статистично значущою для покращення визначення кальцинатів ГЗ при AUC 0,935 і 0,904 відповідно (p < 0,05). Різниця AUC 0,0311 (-0,102; 0,164) (p < 0,01), що робить ЦРМГ і ЦТГЗ відмінними методами для візуалізації кальцинатів. ЦРМГ самодостатній метод і за відсутності необхідності не потребує проведення комплексного дослідження із ЦТГЗ для визначення Мк. Встановлена статистично значуща різниця між ЦТГЗ і ЦРМГ у порівнянні із УЗД у виявленні кальцинатів ГЗ (p < 0,01). Отримані дані про чутливість, специфічність і точність УЗД не є статистично значущими, що робить УЗД ненадійним дослідженням у візуалізації кальцинатів ГЗ, проте візуальні матеріали, що були отримані дозволяли діагностувати підозрілі ділянки й проводити біопсію під УЗ-контролем. Оцінка нашої вибірки допомогла виявити потенційні напрямки наукових досліджень, що можуть бути спрямовані на поліпшення диференційної діагностики Мк. У перспективі можна сподіватися на сприяння більш точному виявленню непальпованих форм РГЗ на ранніх етапах. У пацієнток із щільною паренхімою значно частіше візуалізувалися Мк. Це підтверджується наявністю потенційного зв’язку між щільністю паренхіми зі зростанням ризику розвитку РГЗ. Сегментарний і згрупований тип Мк частіше трапляється у щільній паренхімі. Спостерігається перевага підозрілих крапкових і плеоморфних Мк для щільної паренхіми. Визначено вплив локалізації Мк на морфологічний тип і розташування Мк у паренхімі: 85 (65,89%) випадків Мк у верхньо-зовнішньому квадранті ГЗ; у всіх квадрантах перевага плеоморфних Мк – від 66,67% до 72,94%. Верхньо-зовнішній квадрант - переважаюче місце локалізації Мк для всіх вікових груп, частіше у молодих жінок. Для жінок середнього віку визначається зростання частоти появи Мк у верхньо-внутрішньому та нижньо-зовнішньому квадрантах. Згрупований тип розташування Мк найпоширеніший у всіх вікових групах був. Сегментарне поширення частіше визначалося у жінок молодого й середнього віку. У всіх вікових категоріях плеоморфні Мк залишалися домінуючим морфологічним типом, що вказує на їх провідну роль у структурі підозрілих змін. Підозрілі крапкові кальцинати частіше зустрічалися в молодому й середньому віці. Дата реєстрації 2026-03-03 Додано в НРАТ 2026-03-03 Закрити