Реєстраційний номер
0826U000416, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-04-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Мультимодальна диференційна діагностика мікрокальцинатів грудної залози з стереотаксичною верифікацією
Здобувач
Ковтун Андрій Юрійович,
Керівник Козаренко Тетяна Маратівна
Опонент Старенький Віктор Петрович
Опонент Чешук Валерій Євгенійович
Опонент Іванкова Валентина Степанівна
Рецензент Щербіна Олег Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Рак грудних залоз (РГЗ) найпоширеніше онкологічне захворювання жінок у світі та Україні. Відповідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2022 році у світі виявлено РГЗ у 2,3 мільйонів жінок. В Україні, згідно з даними національного канцер-реєстру за 2023-2024 роки, частка РГЗ у жінок складає 23,8%.
В останні десятиріччя у світі зростає кількість випадків протокової карциноми in situ (DCIS), що складає близько 20% випадків всіх РГЗ. Це зумовлено, в тому числі, розвитком цифрової рентгенівської мамографії (ЦРМГ) та впровадженням нових технологій, таких як цифровий томосинтез ГЗ (ЦТГЗ), що покращують візуалізацію мамографічних знахідок. У 80% випадках ознаками DCIS є мікрокальцинати (Мк). Стереотаксична біопсія підозрілих Мк, які не мають ультразвукової кореляції є основним методом верифікації. Виявлення РГЗ, що приховують підозрілі Мк, може зменшити ймовірність поширення за межі вогнища, об’єм оперативного втручання та збільшити тривалість життя.
У дисертації представлено результати радіологічного дослідження, в ході якого було вирішено перелік наукових завдань, що дало можливість підвищити ефективність диференційної діагностики мамографічно виявлених підозрілих Мк ГЗ шляхом проведення товстоголкової біопсії (ТГБ) під рентген- і ехо-контролем.
Проведено аналіз досліджень 129 пацієнток із підозрілими Мк, яким провели ЦРМГ, ЦТГЗ й ультразвукове дослідження (УЗД). У дослідження включалися жінки з підозрілими Мк, що були виявлені під час рутинної чи діагностичної ЦРМГ із подальшою верифікацією під рентген- або УЗ-контролем. Для рентгенівських мамограм й УЗД оцінка мамографічних знахідок проводилась відповідно до Атласу BI-RADS 5th Edition.
У нашому дослідженні доведена гіпотеза, що знахідки асоційовані із Мк підвищують ризик виявлення РГЗ (p < 0,05). У роботі вперше проведена оцінка факторів, що сприяють підвищенню ризику появи СЗ на тлі Мк. Спростовані гіпотези згідно яких є залежність між частотою появи СЗ із Мк і менопаузальним віком жінок, спадковістю, типом розташування і морфологією Мк, стороною ГЗ і щільністю паренхіми ГЗ, для яких очікувана частота появи СЗ на тлі Мк відповідала тій, що спостерігаємо (p > 0,05). Встановлена статистично значуща різниця частоти появи СЗ із Мк для ряду факторів, які ми спостерігали частіше, ніж очікувалося: у вікових групах пацієнток похилого й старечого віку (згідно класифікації ВООЗ 2025 р.), для ділянок Мк розміром >15 мм, для локалізації Мк у верхньо-зовнішньому квадранті й у пацієнток зі скаргами (p < 0,05).
Ми спростували гіпотезу про перевагу ЦТГЗ над ЦРМГ у покращенні візуалізації кальцинатів ГЗ (p < 0,05). При порівнянні даних, що отримали при оцінці виявлення доброякісних і підозрілих кальцинатів ЦТГЗ показав незначно нижчу чутливість, специфічність і точність ніж ЦРМГ, проте різниця у показниках не була статистично значущою для покращення визначення кальцинатів ГЗ при AUC 0,935 і 0,904 відповідно (p < 0,05). Різниця AUC 0,0311 (-0,102; 0,164) (p < 0,01), що робить ЦРМГ і ЦТГЗ відмінними методами для візуалізації кальцинатів. ЦРМГ самодостатній метод і за відсутності необхідності не потребує проведення комплексного дослідження із ЦТГЗ для визначення Мк.
Встановлена статистично значуща різниця між ЦТГЗ і ЦРМГ у порівнянні із УЗД у виявленні кальцинатів ГЗ (p < 0,01). Отримані дані про чутливість, специфічність і точність УЗД не є статистично значущими, що робить УЗД ненадійним дослідженням у візуалізації кальцинатів ГЗ, проте візуальні матеріали, що були отримані дозволяли діагностувати підозрілі ділянки й проводити біопсію під УЗ-контролем.
Оцінка нашої вибірки допомогла виявити потенційні напрямки наукових досліджень, що можуть бути спрямовані на поліпшення диференційної діагностики Мк. У перспективі можна сподіватися на сприяння більш точному виявленню непальпованих форм РГЗ на ранніх етапах. У пацієнток із щільною паренхімою значно частіше візуалізувалися Мк. Це підтверджується наявністю потенційного зв’язку між щільністю паренхіми зі зростанням ризику розвитку РГЗ. Сегментарний і згрупований тип Мк частіше трапляється у щільній паренхімі. Спостерігається перевага підозрілих крапкових і плеоморфних Мк для щільної паренхіми.
Визначено вплив локалізації Мк на морфологічний тип і розташування Мк у паренхімі: 85 (65,89%) випадків Мк у верхньо-зовнішньому квадранті ГЗ; у всіх квадрантах перевага плеоморфних Мк – від 66,67% до 72,94%.
Верхньо-зовнішній квадрант - переважаюче місце локалізації Мк для всіх вікових груп, частіше у молодих жінок. Для жінок середнього віку визначається зростання частоти появи Мк у верхньо-внутрішньому та нижньо-зовнішньому квадрантах. Згрупований тип розташування Мк найпоширеніший у всіх вікових групах був. Сегментарне поширення частіше визначалося у жінок молодого й середнього віку. У всіх вікових категоріях плеоморфні Мк залишалися домінуючим морфологічним типом, що вказує на їх провідну роль у структурі підозрілих змін. Підозрілі крапкові кальцинати частіше зустрічалися в молодому й середньому віці.
Дата реєстрації
2026-03-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-03 / 2026-07-16
