Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000434, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Законодавство у сфері оборони України як об’єкт систематизації Здобувач Остапенко Анастасія Іванівна, Керівник Приполова Людмила Іванівна Опонент Колодій Анатолій Миколайович Опонент Богуцький Павло Петрович Рецензент Лошицький Михайло Васильович Рецензент Краснокутський Олександр Володимирович Опис Дисертація є першим комплексним теоретико-правовим дослідженням законодавства у сфері оборони України як об’єкта систематизації. Встановлено, що законодавство у сфері оборони України як предмет наукових досліджень має багатоаспектний зміст, який розглянуто за нормативним, регулятивним, інструментальним та управлінським аспектами. Визначено, що законодавство у сфері оборони України є взаємопов’язаною та упорядкованою системою нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, дія яких спрямована на регулювання та охорону суспільних відносин, що виникають в ході проведення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів держави з підготовки до збройного захисту та її захисту в разі збройної агресії або збройного конфлікту з метою досягнення воєнної безпеки. За результатами ретроспективного аналізу процесів формування і розвитку законодавства у сфері оборони України та загальної характеристики його сучасного стану визначено чинники, що спричиняють зниження його ефективності та зумовлюють необхідність систематизації. Систематизацію законодавства у сфері оборони України запропоновано розуміти як правову діяльність спеціально уповноважених та інших суб’єктів із приведення законодавства до внутрішньо узгодженої системи шляхом усунення суперечностей, дублювання, колізій, прогалин та законодавчих упущень, застарілих норм з метою забезпечення його ефективності, зручності і доступності користування, зміцнення законності у процесі регулювання та охорони суспільних відносин щодо здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів держави з підготовки до збройного захисту та її захисту в разі збройної агресії або збройного конфлікту. Зміст систематизації законодавства у сфері оборони України розкрито за змістово-матеріальним та організаційно-процедурним аспектами. У першому випадку систематизацію розглянуто через результат діяльності – упорядковану систему законодавства, у другому – як циклічний (поетапний) процес діяльності уповноважених суб’єктів. Визначено, що систематизація законодавства у сфері оборони України є важливою складовою правотворчої діяльності, важливу роль у процесі якої відіграє правовий моніторинг, зокрема оцінювання ефективності реалізації нормативно-правових актів у сфері оборони України. Запропоновано узагальнені рекомендації щодо проведення оцінювання ефективності реалізації законодавства у сфері оборони України як передумови його систематизації. Встановлено, що основним офіційним суб’єктом та повноцінним учасником правотворчої діяльності у сфері оборони є Міністерство оборони України. Обґрунтовано доцільність створення Центру забезпечення правотворчої діяльності Міністерства оборони України, який поєднає науковий, аналітичний і власне нормотворчий компоненти. Встановлено, що саме об’єкт систематизації законодавства у сфері оборони України визначає вибір її форм та способів. Визначено, що законодавство у сфері оборони України має специфіку, що впливає на його сутність як об’єкта систематизації. Визначено основні критерії, за якими може бути класифіковано, а згодом систематизовано законодавство у сфері оборони України, а також виокремлено підходи до систематизації, сформовані на основі цих критеріїв. Запропоновано оновлений перелік предметних напрямів правового регулювання законодавства у сфері оборони України, який можна використати як основу для систематизації. Встановлено доцільність використання досвіду систематизації законодавства демократичних країн світу, які мають у системі законодавства узагальнені акти з питань оборони держави (США, Канада, Австралія, Франція, Польща, Грузія). Обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до систематизації законодавства у сфері оборони України, який полягає у поєднанні: 1) міжгалузевої (комплексної) кодифікації через об’єднання загальних системоутворюючих законів у Кодекс про оборону України; 2) спеціальної кодифікації за галузевим або міжгалузевим інститутом законодавства; 3) застосування кодифікаційної техніки для систематизації нормативних приписів, що регулюють однорідну сферу суспільних відносин; 4) консолідації підзаконних нормативно-правових актів; 5) цифрової інкорпорації всього законодавства у сфері оборони України. Дата реєстрації 2026-03-03 Додано в НРАТ 2026-03-03 Закрити