Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000457, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Розвиток прогностичних функцій уяви у молодших школярів з РСА. Здобувач Боровець Діана Петрівна, Керівник Миронова Світлана Петрівна Опонент Дмитрієва Ірина Володимирівна Опонент Косенко Юрій Миколайович Рецензент Бугера Юлія Юріївна Рецензент Марціновська Ірина Петрівна Опис Боровець Д.П. Розвиток прогностичних функцій уяви у молодших школярів з РСА. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю 016 Спеціальна освіта, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, МОН України, Кам’янець-Подільський, 2026. Дисертаційне дослідження присвячене проблемі розвитку прогностичних функцій уяви у молодших школярів з РСА. Проаналізовано стан розробленості проблеми у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі, зокрема: окреслено сутність поняття «уява», динаміку розвитку уяви та її прогностичних функцій у дітей з типовим та порушеним розвитком; визначено критерії і показники рівнів сформованості уяви та її прогностичних функцій; розроблено, апробовано та підтверджено ефективність диференційованої програми корекції розвитку прогностичних функцій уяви у молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА, з метою покращення їх соціалізації. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що: вперше: досліджено динаміку розвитку уяви та її прогностичних функцій у молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; описано особливості розвитку психічних процесів, тісно пов’язаних з уявою у дітей з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; визначено вплив недорозвитку психічних процесів на розвиток уяви у молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; описано труднощі дітей з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА в освітньому процесі, обумовлені недорозвитком прогностичних функцій уяви; розроблено критерії і показники рівнів розвитку уяви та її прогностичних функцій у молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; обґрунтовано та експериментально перевірено програму корекції розвитку прогностичних функцій уяви молодших школярів з РСА та складними порушеннями, в структурі яких є РСА; уточнено: зміст та методи корекції розвитку учнів з РСА в освітньому процесі; роль батьків у корекційно-розвитковій роботі з дітьми з ООП; подальшого розвитку набуло питання про вагомість реалізації корекційно-розвиткових цілей у процесі навчання молодших школярів з РСА та складними порушеннями, у структурі яких є РСА. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методики діагностики уяви та її прогностичних функцій; розробці та запровадженні критеріїв і показників рівнів розвитку уяви молодших школярів; Програми корекції розвитку прогностичних функцій уяви молодших школярів з РСА та складними порушеннями, у структурі яких є РСА. Результати наукового дослідження можуть бути використані вчителями-дефектологами, батьками, учителями, які навчають і виховують дітей з РСА та складними порушеннями, а також у процесі підготовки студентів ЗВО, під час підвищення кваліфікації педагогічних працівників та з метою подальших наукових досліджень. У дисертації висвітлено сутність уяви як пізнавального психічного процесу, внаслідок якого у людини виникають образи на основі попереднього досвіду, а не прямого впливу зовнішніх стимулів; розмежовано поняття «уявлення», «мислення», «пам’ять»; розглянуто основні теоретичні підходи до вивчення уяви у сучасній психолого-педагогічній науці; окреслено специфічні функції уяви; описано види, продукти, рівні, способи уяви та прийоми створення образів. Описано поетапний розвиток уяви в онтогенезі; визначено, що в нормі уява розвивається за законами розвитку вищих психічних функцій та набуває пізнавального характеру. Підкреслено вагомість процесу розвитку уяви для психічного розвитку дитини та її зв’язок з розвитком всіх видів і форм діяльності в молодшому шкільному віці. Визначено, що до прогностичних функцій уяви відносяться функція прогнозування, планування дій, внутрішній план дій. У сучасній психології функцію прогнозування описують як антиципуючу. Здатність до прогнозування та передбачення подій не є вродженою, не виникає в певному віковому періоді, а проходить складний шлях формування. На основі ґрунтовного аналізу літературних джерел доведено тісний зв’язок уяви з іншими психічними процесами, такими, як сприймання, пам’ять і мислення; здійснено теоретичний аналіз цих психічних процесів та підкреслено їх взаємозалежність. Результати формувального експерименту засвідчили, що застосування програми корекції розвитку суттєво підвищило показники рівнів розвитку прогностичних функцій уяви, що у свою чергу матиме позитивний вплив на процес соціалізації та адаптації дітей з РСА в нових умовах. Ключові слова: молодші школярі, розлади спектру аутизму, інтелектуальні порушення, складні порушення розвитку, діти з особливими освітніми потребами, уява, прогностичні функції уяви, психічні процеси, корекція, розвиток. Дата реєстрації 2026-03-05 Додано в НРАТ 2026-03-05 Закрити