Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000461, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Ургентна адикція як психологічний чинник депрофесіоналізації військовослужбовців Збройних Сил України Здобувач Мороз Володимир Миколайович, Керівник Стасюк Василь Васильович Опонент Приходько Ігор Іванович Опонент Сафін Олександр Джамілійович Опонент Фомич Микола Володимирович Рецензент Олійник Леонід Віталійович Опис Мороз В.М. Ургентна адикція як психологічний чинник депрофесіоналізації військовослужбовців Збройних Сил України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню особливостей зумовлення ургентною адикцією депрофесіоналізації військовослужбовців. У дисертації проаналізовано підходи учених до психологічної структури особистості, множинності її внутрішніх чинників, що характеризують її суб’єктивні ресурси для протистояння негативному впливу оточуючого середовища чи ризиконебезпечних ситуацій. Зроблено висновок про те, що в умовах військово-професійної діяльності можливий прояв регресивно-негативних тенденцій, що може проявлятися як деформації (спотворення) та деструкції (руйнування) як самої особистості професіонала, так і функціональної та відповідної професійному стандарту моделі його діяльності. Виокремлено основні групи адиктивних поведінкових чинників, що призводять до депрофесіоналізації: об’єктивно-суб’єктивні чинники депрофесіоналізації особистості, які пов’язані з адиктивною організацією, якістю управління, професіоналізмом керівників; суб’єктивно-особистісні чинники, які зумовлені особливостями адиктивної особистості та характером взаємостосунків, що впливають на процес депрофесіоналізації; чинники невідповідності професії вимогам адиктивного фахівця; професійно-діяльнісні чинники адиктивної особистості. Доведено, що психологічна структура адиктивної поведінки особистості характеризується змінами в мотиваційно-потребнісній (зниження мотивації та потреби в досягненнях, зміна професійних настанов, гедоністична та адиктивна потреба, збіднення мотиваційного поля) та вольовій (перерозподіл вольового потенціалу в бік адиктивної реалізації) сферах, утилітарною системою ціннісних орієнтацій особистості за вкрай низького рівня їхньої реалізованості, малою критичністю; самоактуалізація адиктивної особистості відбувається в межах адиктивної субкультури, що може призвести до депрофесіоналізації особистості. Розроблено та апробовано авторську Методику визначення груп адиктивного ризику військовослужбовців Збройних Сил України. Методика є скринінговим інструментом, який охоплює найбільш важливі для діагностування у військовослужбовців види нехімічних залежностей та дає змогу визначати інтегральний показник адиктивної поведінки, що дозволить забезпечити своєчасне професійне втручання задля попередження стадій прогресуючого розвитку адикцій і, як наслідок, розвитку депрофесіоналізації військовослужбовців. У результаті емпіричного дослідження визначено особливості зумовлення депрофесіоналізації військовослужбовців, які виконують інтелектуальні та адміністративно-управлінські завдання у військових установах адиктивними поведінковими чинниками. Встановлено, що в досліджуваній вибірці для переважної більшості військовослужбовців (близько 80%) властивими є низькі або нижчі за середні показники вираженості професійного вигорання та деформації. Лише у незначної їх кількості (до 5%) такі показники є вищими за середні або високі. У досліджуваних найбільший прояв мають такі поведінкові залежності, як трудова, ургентна, залежність від комп’ютерних/онлайн ігор, любовна залежність та залежність від здорового способу життя. Встановлено, що значний перелік поведінкових адикцій військовослужбовців, особливо у випадку їхнього помірного вираження, не може розглядатися як негативні чинники, у тому числі й такі, які зумовлюють прояви депрофесіоналізації. Розроблено Програму профілактики ургентної адикцї у різних категорій військовослужбовців Збройних Сил України в процесі виконання службових обов’язків. Метою Програми є попередження розвитку і поширення серед військовослужбовців Збройних Сил України ургентної залежності. Програма передбачає виконання завдань: сприяти розумінню ургентної залежності у військовослужбовців, ознайомити з чинниками її розвитку, особливостями прояву та наслідками в усіх сферах життєдіяльності; удосконалити навички розпізнавання чинників розвитку ургентної залежності і пошуку шляхів мінімізації стресогенності службової діяльності; розвинути вміння і навички застосування практичних інструментів для ефективного функціонування та запобігання розвитку ургентної залежності у військовослужбовців. Розроблено Практичні рекомендації командному складу підрозділів та психологам щодо профілактики розвитку ургентної адикції у військовослужбовців Збройних Сил України під час виконання посадових обов’язків. Дата реєстрації 2026-03-05 Додано в НРАТ 2026-03-05 Закрити