Реєстраційний номер
0826U000472, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
02-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Визначення походження дитини в міжнародному приватному праві.
Здобувач
Лефтерова Олена Іванівна,
Керівник Токарчук Людмила Михайлівна
Опонент Красицька Лариса Василівна
Опонент Глиняна Катерина Михайлівна
Рецензент Святошнюк Арина Леонідівна
Рецензент Морозова Стелла Євгенівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Опис
Дисертація є комплексним науковим дослідженням матеріально-правового та колізійно-правового регулювання визначення походження дитини в міжнародному приватному праві. У роботі досліджено загальнотеоретичні питання визначення походження дитини в міжнародному приватному праві, проаналізовано актуальні норми національного законодавства та положення міжнародних договорів і висвітлено стан колізійного регулювання визначення походження дитини за наявності іноземного елемента, на підставі чого запропоновано низку авторських визначень, концепцій та висновків, які відзначаються науковою новизною.
Структура дисертації складається з трьох розділів, перший розділ присвячено теоретичним засадам визначення походження дитини в міжнародному приватному праві, зокрема, досліджено правову природу поняття «визначення походження дитини» у доктрині сімейного та міжнародного приватного права. У другому розділі дисертації здійснено аналіз джерел правового регулювання визначення походження дитини у міжнародному праві та досліджено правове регулювання визначення батьківства та материнства, у тому числі у випадку застосування допоміжних репродуктивних технологій, в обраних країнах романо-германської та англосаксонської правових сімей, країнах релігійного та з елементами звичаєвого права. Окрему вагу приділено колізійному регулюванню визначення походження дитини у випадках транскордонного визначення материнства та батьківства та діяльності Гаазької конференції з міжнародного приватного права у цьому напрямку. Третій розділ дисертації присвячено правовому регулюванню визначення походження дитини за українським законодавством, досліджено визначення материнства та батьківства у позасудовому (адміністративному) та судовому порядку, здійснено аналіз правового регулювання визначення походження дитини, народженої за допомогою репродуктивних технологій. Окрім того, приділено увагу актуальним питанням української соціально-правової дійсності: зміни правового регулювання визначення походження дитини у зв’язку із рекодифікацією цивільного та сімейного законодавства в Україні, стан та перспективи регулювання транскордонного сурогатного материнства у національному законодавстві, визначення походження дитини в умовах воєнного стану та на тимчасово окупованих територіях України.
Дослідження теоретичного опрацювання питання визначення походження дитини у вітчизняній та європейській доктрині сімейного та міжнародного приватного права дозволило сформулювати авторську дефініцію поняття «визначення походження дитини» як процедури встановлення батьківства та/або материнства щодо конкретної дитини, що здійснюється на підставах та у спосіб, визначених у законодавстві, і має своїм наслідком виникнення взаємних прав та обов’язків у батьків та дитини. Установлено, що у правовій доктрині термін «походження дитини» має триєдину структуру, що включає правовстановлюючий юридичний факт, який після формального закріплення у встановленому законом порядку як акт цивільного стану є: 1) тлом для виникнення батьківських правовідносин; 2) підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків у батьків та дітей і 3) елементом ідентичності дитини, що формує особистість дитини та впливає на її подальше життя. Аргументовано, що походження дитини від батьків може ґрунтуватись як на біологічному, так і на соціальному зв’язку між дитиною та батьками, що дозволяє застосовувати цей термін не тільки у разі природного народження дитини, а й у випадках усиновлення, народження дитини за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, зокрема сурогатного материнства.
Автором визначено, що правове регулювання визначення походження дитини у міжнародному приватному праві характеризується наявністю іноземного елемента і полягає у встановленні та формальному закріпленні у визначеному в законі порядку батьківства та материнства, що здійснюється компетентними органами держави за національними правилами, з урахуванням норм міжнародних договорів. Правове регулювання визначення походження дитини у міжнародному приватному праві характеризується наявністю чотирьох ключових ознак: фактичної (визначення походження дитини є правовстановлюючим юридичним фактом), юридичної (засвідчення походження у визначеній формі (адміністративна процедура) відповідно до національного законодавства), інструментальної (включає закріплені в законі засоби забезпечення прав дитини та її найкращих інтересів) і міжнародної (визначення застосовуваного права, визнання іноземних актів цивільного стану і судових рішень, а також стандарти прав дитини, закріплені в міжнародному праві).
Зважаючи на наявність іноземного елемента як ознаки правового регулювання визначення походження дитини в міжнародному приватному праві, у дослідженні визначено форми існування іноземного елемента у таких правовідносинах: народження дитини у державі, що не є державою громадянства або постійного місця проживання її батьків; здійснення акту реєстрації народження у державі, що не є державою громадянства або постійного місця проживання батьків.
Дата реєстрації
2026-03-05
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-05 / 2026-07-01
