Реєстраційний номер
0826U000510, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-02-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПРОТОКОВУ АДЕНОКАРЦИНОМУ ГОЛОВКИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ З УРАЖЕННЯМ МАГІСТРАЛЬНИХ СУДИН
Здобувач
Савицький Андрій Олегович,
Керівник Шкарбан Віктор Павлович
Опонент Дронов Олексiй Іванович
Опонент Лукашенко Андрій Володимирович
Рецензент Литвиненко Олександр Миколайович
Рецензент Гриненко Олександр Валентинович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова" Національної академії медичних наук України
Опис
Актуальність теми: Протокова аденокарцинома підшлункової залози одне з найбільш агресивних злоякісних захворювань шлунково-кишкового тракту, що має вкрай несприятливий прогноз [1, 47, 101]. П’ятирічна виживаність хворих на протоковий рак головки підшлункової залози після проведення хірургічного лікування не перевищує 30%, а середня виживаність з наступним проведенням адьювантної хіміотерапії у таких пацієнтів за різними даними складає 39,5 місяців [2, 31, 76]. Показники виживаності напряму корелюють із статусом радикальності проведеного оперативного втручання. Мікроскопічно позитивні краї резекції (R1) після проведеного оперативного лікування асоціюються з виникненням раннього рецидиву та низькою загальною виживаністю [3, 67, 99]. Загальна виживаність у пацієнтів з місцево-розповсюдженими формами пухлин головки підшлункової залози зі статусом резекцій R0, без попереднього проведення неоадьювантної хіміотерапії в світовій літературі складає за різними даними від 24 до 36 місяців, а 5 – річна виживаність від 20 до 30% [4, 56, 101].
Визначення статусу резектабельності пухлин головки підшлункової залози в передопераційному періоді є ключовим етапом діагностичного алгоритму та залежить від залучення в процес магістральних судин печінки та судин портомезентеріальної осі [5, 65]. Складна судинна анатомія, що спричинена ембріологічним розвитком зв’язки гачкоподібного відростка, також відомого, як мезопанкреас, та розповсюдженість пухлин правого анатомо-хірургічного сегменту підшлункової залози, у значній кількості випадків зумовлюють позитивні судинні краї резекції за результатами планового патоморфологічного дослідження препарату [6, 60, 93].
Протокова аденокарцинома головки підшлункової залози відрізняється дуже високим ступенем периневральної та лімфваскулярної інвазії, що за різними світовими даними сягає більше 90% випадків прооперованих хворих [7, 84]. Значна кількість нервових стовбурів та лімфатичних протоків, що супроводжують основні магістральні судини панкреатобіліарної зони призводять до необхідності розширення оперативного втручання для досягнення радикальності лікування [89, 103].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України і є фрагментом комплексних тем: «Розробити комплексну діагностичну-лікувальну програму для хворих з кістозними новоутвореннями підшлункової залози» (номер державної реєстрації 0123U103131).
Мета і завдання дослідження. Покращення результатів хірургічного лікування хворих на пухлини головки підшлункової залози із залученням магістральних судин шляхом підвищення ефективності діагностики та розробки показів до конкретного методу лікування з урахуванням біологічних властивостей пухлини (агресивність та інвазивність).
Відповідно до поставленої мети сформульовані наступні завдання дослідження.
1. Визначити частоту, тип та ступінь судинної інвазії у хворих на протокову аденокарциному головки ПЗ, дослідити їх вплив на операбельність пухлини.
2. Провести аналіз діагностичних критеріїв інвазії судинної стінки пухлинами головки ПЗ, розробити нові та удосконалити існуючі.
3. Дослідити значення гістологічних та імуногістохімічних маркерів, що впливають на інвазивність та ступінь агресивності протокової аденокарциноми головки ПЗ.
4. Розробити покази для розширеного хірургічного методу лікування хворих на протокову аденокарциному головки ПЗ з інвазією магістральних судин, з урахуванням типу і ступеню інвазії, та біологічних властивостей пухлини (інвазивність та агресивність пухлини).
5. Довести ефективність запропонованої тактики шляхом порівняльного аналізу результатів лікування хворих основної групи та групи порівняння.
Об’єкт дослідження: протокова аденокарцинома головки пухлини підшлункової залози.
Предмет дослідження: клінічні ознаки пухлин головки підшлункової залози, можливості різних методів діагностики протокової аденокарциноми головки підшлункової залози, вплив судинної інвазії на вибір методу лікування, найближчі та віддалені результати хірургічного лікування хворих на протокову аденокарциному головки підшлункової залози.
Методи дослідження: клініко–лабораторні, інструментальні методи (ультразвукове дослідження, мультидетекторна спіральна комп’ютерна томографія, магніторезонансна томографія, доплерографія судин портальної системи, ендоскопічна ультрасонографія), патоморфологічні, імуногістохімічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. На основі аналізу результатів комплексного обстеження хворих на протокову аденокарциному головки підшлункової залози визначена інформативність специфічних лабораторних та інструментальних методів діагностики, на підставі цього створений сучасний діагностичний алгоритм комплексного обстеження пацієнтів при наявності пухлин головки підшлункової залози із залученням магістральних судин.
Дата реєстрації
2026-03-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-10 / 2026-07-01
