Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000514, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Регулювання рибного господарства України в умовах надзвичайних викликів Здобувач Тишечко Андрій Васильович, Керівник Вдовенко Наталія Михайлівна Опонент Пойда-Носик Ніна Никифорівна Опонент Каліна Ірина Іванівна Рецензент Негода Юлія Володимирівна Рецензент Олійник Лариса Анатоліївна Опис Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних засад та розробленню науково-практичних пропозицій, спрямованих на удосконалення інструментів, методів галузевого регулювання в сільському та рибному господарстві в умовах впливу надзвичайних викликів. Досліджено методичні засади функціонування сільського та рибного господарства. Здійснено оцінку динаміки та структурних змін у рибному господарстві та роль рибальства і аквакультури у глобальному постачанні білків, проведено мультифакторну оцінка впливу воєнного стану на стан сировинної бази галузі при переході до принципів циркулярної економіки з урахуванням заходів регулювання в Європейському Союзі. Дослідження направлено на удосконалення концептуальних підходів до практичного впровадження прямих і непрямих інструментів регулювання для рибного господарства, а також прогнозування компенсації збитків заподіяних суб’єктам промислового рибальства у Азовському та Чорному морях внаслідок воєнних дій. У дисертації досліджено й обґрунтовано, що провідною тенденцією розвитку теоретичної думки в аграрному секторі економіки є поступове вдосконалення методичного інструментарію регулювання рибного господарства з поєднанням державного регулювання та ринкових механізмів у контексті забезпечення продовольчої безпеки на макро- та макрорівнях з урахуванням концептуальних засад блакитної та циркулярної економіки. Цьому має сприяти запропонований у роботі концептуальний авторський підхід до удосконалення системи регулювання на основі методики прогнозування компенсації збитків за трьома групами витрат: прямі економічні витрати: зменшення обсягів вилову через недоступність промислових районів, пошкодження або втрата риболовецьких суден та обладнання, руйнування портової та переробної інфраструктури; непрямі витрати: втрата доходів через обмеження експорту та внутрішнього збуту, зниження зайнятості в галузі; екологічні та біоекономічні збитки: скорочення популяцій промислово цінних видів риб, порушення відтворювальних циклів, деградація середовища існування гідробіонтів. Реалізація таких заходів сприятиме класифікації інструментів і модернізації методів регулювання рибного господарства на засадах запровадження непрямого інструменту регулювання простежуваності, меліорації, в період надзвичайних викликів із пріоритетом блакитної економіки задля забезпечення населення продовольством. Запропоновано розглядати рибне господарство як один із секторів «блакитної економіки», що дає підстави адаптувати національну систему регулювання до принципів циркулярної економіки та передбачає інтеграцію екологічних, соціальних й економічних пріоритетів у єдину модель відтворення ресурсів. Особливого значення набув європейський досвід регулювання, який поєднує багаторівневу систему регулювання через залучення місцевих громад. Для України запозичення таких практик слугуватиме основою для відновлення сировинної бази галузі, посилення ролі громад на створення додаткових робочих місць. Запропоновано до використання інтегрований, системний, ресурсоефективний, цифрово-аналітичний підходи до реалізації механізмів при регулюванні розвитку циркулярної та блакитної економіки в громадах. Обґрунтовано, що національна система регулювання рибним господарством в Україні перебуває у процесі трансформації внаслідок євроінтеграційного вектору розвитку, потреб повоєнного відновлення економіки та надзвичайних викликів. Проведений критичний аналіз підходів до впровадження комплексної системи галузевого регулювання, яка б враховувала як біоекономічні особливості рибного господарства, так і міжнародні тенденції розвитку з урахуванням кращих міжнародних практик шляхом виокремлення адаптаційних можливостей зарубіжного досвіду до умов функціонування національного рибного господарства. Запропоновано сучасні підходи до подолання фрагментарності регуляторного середовища рибного господарства, низького рівня участі громад у плануванні та моніторингу діяльності, недостатнього рівня цифровізації процесів, а також відсутності інтегрованих моделей управління на основі балансу еколого-економічної ефективності та соціальної справедливості. Подальші етапи реалізації концептуальних засад регулювання розвитку рибного господарства та його позиціонування в структурі аграрного сектору економіки зумовили необхідність проведення розрахунків індикаторів розвитку з метою модернізації організаційно-економічного методу регулювання для реалізації базових засад розробленого в роботі проєкту системи простежуваності водних біоресурсів й продукції, виготовленої з них у рибному господарстві України, її відповідність європейським стандартам. Дата реєстрації 2026-03-10 Додано в НРАТ 2026-03-10 Закрити