Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000528, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Діагностика та лікування спонтанного бактеріального перитоніту у хворих з портальною гіпертензією Здобувач Беседінський Микола Сергійович, Керівник Тутченко Микола Іванович Опонент Біляєва Ольга Олександрівна Опонент Сипливий Василь Олексійович Рецензент Ганоль Ігор Васильович Рецензент Колосович Ігор Володимирович Опис Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню актуального науковопрактичного завдання спрямованого на покращення результатів лікування пацієнтів з декомпенсованою портальною гіпертензією (ПГ) та асцитом ускладненим спонтанним бактеріальним перитонітом (СБП) шляхом індивідуалізації підходу до оцінки рівня динаміки зниження кількості поліморфноядерних нейтрофілів (ПМЯН) в асцитичній рідині, як критерію ефективності емпіричної антибактеріальної терапії, залежно від часу та місця винекнення СБП та вивченню спектру збудників з оцінкою антибіотикорезистентності. Дослідження виконувалось на клінічній базі кафедри хірургії інституту стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги») в період з 2023 р. по 2026р. До дослідження проспективно було залучено 101 пацієнт з декомпенсованою ПГ та асцитом ускладненим СБП, з яких в 51 пацієнта було діагностовано позагоспітальну форму СБП, які увійшли до 1-ї групи, та 50 пацієнтів з нозокоміальною формою СБП, яких було включено до 2-ї групи. Дослідження проводилось згідно сучасних біоетичних стандартів та вимог. Було отримало етичне схвалення комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, протокол №188 від 28.10.2024р. Всі залучені пацієнти надавали інформовану згоду на участь у дослідженні. Завдання дослідження: 1. Вивчити та проаналізувати результати лікування пацієнтів з декомпенсованою портальною гіпертензією та асцитом ускладненим спонтанним бактеріальним перитонітом в умовах хірургічного стаціонару. 2. Дослідити особливості перебігу при позагоспітальній та нозокоміальній формах спонтанного бактеріального перитоніту в умовах хірургічного стаціонару. 3. Вдосконалити та стандартизувати алгоритм застосування діагностичного парацентезу, як головного діагностичного інструмента виявлення спонтанного бактеріального перитоніту. 4. Дослідити відмінності динаміки поліморфноядерних нейтрофілів в асцитичній рідині при різних клінічних формах спонтанного бактеріального перитоніту. 5. Розробити оптимальні порогові показники зниження кількості поліморфноядерних нейтрофілів в асцитичній рідині, окремо для позагоспітальної та нозокоміальної форми спонтанного бактеріального перитоніту, як критерія ефективної емпіричної антибіотикотерапії. 6. Вивчити спектр збудників та оцінити їх резистентність, у пацієнтів з позагоспітальною та нозокоміальною формою спонтанного бактеріального перитоніту в умовах хірургічного стаціонару. Критеріями залучення пацієнтів до дослідження були: вік пацієнта старше 18 років; інформована згода пацієнта на прийняття участі в дослідженні; клінічно значущий асцит; діагностований СБП, підтверджений наявністю ≥250 ПМЯН в 1 мм³ асцитичної рідини, незалежно від результатів мікробіологічного дослідження; виключений вторинний перитоніт. Критеріями не залучення пацієнтів до дослідження були: відмова пацієнта від прийняття участі в дослідженні; вік пацієнта молодше 18 років; наявність онкологічних захворювань з карциноматозом органів черевної порожнини; прийом антибактеріальних препаратів за 7 діб до госпіталізації пацієнта у стаціонар; отримання імуносупресивної терапії, пов’язане з іншим захворюванням; термінальний стан пацієнта. У дисертаційному досліджені використовувались такі методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні, лабораторні та статистичні методи аналізу даних. На першому етапі дослідження було проведено опрацювання й узагальнення сучасних літературних даних, визначено дизайн і методи дослідження, стандартизовано та уніфіковано алгоритм застосування діагностичного парацентезу та програму обстеження пацієнтів залучених до дослідження. Другий етап передбачав формування клінічної вибірки та збір первинних даних: визначення рівня нейтрофільозу асцитичної рідини і його змін у динаміці при різних формах СБП, ідентифікацію етіологічних агентів та оцінку їх антибіотикочутливості при позагоспітальному та нозокоміальному СБП. Додатково проводився аналіз тригерних чинників, факторів ризику, ускладнень та особливостей перебігу. На третьому етапі продовжувався набір клінічного матеріалу з виконанням проміжного аналізу отриманих результатів. Четвертий етап включав підсумкове узагальнення даних, завершальне оформлення дисертації, апробацію результатів і підготовку матеріалів до представлення та захисту на спеціалізованій вченій раді. Дата реєстрації 2026-03-11 Додано в НРАТ 2026-03-11 Закрити