Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000531, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Соматична та гінекологічна патологія у жінок в постменопаузі Здобувач Вошкулат Яна Вячеславівна, Керівник Загородня Олександра Сергіївна Опонент Косей Наталія Василівна Опонент Коньков Дмитро Геннадійович Рецензент Олешко Віктор Федорович Рецензент Прощенко Ольга Миколаївна Опис Дисертаційну роботу присвячено вивченню довготривалих ефектів менопаузальної гормональної терапії на соматичне та гінекологічне здоров'я жінок у постменопаузі з урахуванням біомаркерів запального старіння для підвищення ефективності діагностики та обґрунтування персоналізованого підходу до лікування. Постменопаузальний період охоплює близько третини життя жінки та характеризується зростанням ризику серцево-судинних захворювань, остеопорозу та генітоуринарного синдрому менопаузи (Davis S. R., Lambrinoudaki I., Lumsden M., 2015). Менопаузальна гормональна терапія залишається золотим стандартом корекції клімактеричних розладів, проте довготривалі ефекти терапії та механізми їх реалізації через модуляцію запального старіння залишаються недостатньо вивченими. Сучасна концепція запальної реакції відкриває нові перспективи для розуміння патогенезу вікових захворювань та обґрунтування терапевтичних стратегій. Особливої актуальності набуває вивчення довготривалих наслідків застосування менопаузальної гормональної терапії в реальній клінічній практиці. Більшість існуючих досліджень оцінює ефекти терапії під час її застосування, тоді як віддалені результати після припинення лікування залишаються недостатньо вивченими (Marjoribanks J., Farquhar C., Roberts H., et al., 2017). Це питання має критичне значення для клінічної практики, оскільки тривалість застосування терапії часто обмежується через побоювання щодо довготривалих ризиків (The North American Menopause Society, 2022). Розуміння того, як довго зберігаються протективні ефекти терапії після її припинення, дозволить обґрунтувати оптимальну тривалість лікування та надати жінкам більш точну інформацію щодо очікуваних довготривалих результатів. Результати соціологічних опитувань свідчать про критично низький рівень обізнаності українських жінок щодо менопаузи та можливостей її корекції. За даними окремих досліджень, лише 20–25 % жінок у перименопаузі знають про існування менопаузальної гормональної терапії, при цьому більшість з них має хибні уявлення про її безпечність та ефективність. Понад 50% жінок взагалі не обговорюють симптоми менопаузи зі своїм лікарем, вважаючи їх "нормальним" проявом віку або соромлячись порушувати цю тему. Особливо це стосується генітоуринарних симптомів та сексуальної дисфункції, про які жінки часто замовчують навіть під час візиту до гінеколога (Татарчук Т.Ф., Стівенсон Дж., 2020). Незважаючи на доведену ефективність, застосування менопаузальної гормональної терапії (МГТ) в Україні залишається суттєво нижчим порівняно з країнами Західної Європи. Якщо у Франції та Великій Британії гормональну терапію застосовують 15–20 % жінок у менопаузі, у скандинавських країнах цей показник сягає 25–30 % (Ameye L. et al., 2014); в Україні він не перевищує 3–5 % (Татарчук Т.Ф., Стівенсон Дж., 2020; МОЗ України, 2022). Така разюча різниця не може бути пояснена лише економічними чинниками, адже сучасні препарати для МГТ є доступними за ціною та представлені на українському фармацевтичному ринку. Питання менопаузи та МГТ не завжди достатньо висвітлюються в програмах підготовки лікарів, а післядипломна освіта з цієї тематики не є обов'язковою. Як наслідок, частина лікарів первинної ланки та навіть гінекологів не володіє сучасними знаннями щодо показань, протипоказань та режимів призначення терапії (Parish S.J. et al., 2019; Christianson M.S. et al., 2013; Allen R.H. et al., 2023). Попри наявність Уніфікованого клінічного протоколу «Менопаузальні порушення та інші розлади в перименопаузальному періоді», затвердженого наказом МОЗ України від 17.06.2022 р. № 1039, впровадження його положень у практику залишається недостатнім. Протокол було розроблено на основі рекомендацій Міжнародного товариства з менопаузи та відповідає принципам доказової медицини, проте його існування не вирішує проблеми низької обізнаності лікарів первинної ланки та відсутності системних програм скринінгу остеопорозу й освітніх кампаній для населення. Менопауза досі не розглядається як пріоритет громадського здоров'я, хоча її наслідки — серцевосудинні захворювання, остеопоротичні переломи, зниження працездатності — накладають значний тягар на систему охорони здоров'я та економіку країни. Саме тому питання стану здоров'я жінок в період постменопаузи, зокрема, віддалені наслідки застосування МГТ, є актуальним питанням сучасної гінекології. Мета дослідження — комплексна оцінка впливу менопаузальної гормональної терапії на гінекологічне та соматичне здоров'я жінок у постменопаузі, а також на біомаркери системного запалення як індикатори біологічного старіння. Дата реєстрації 2026-03-11 Додано в НРАТ 2026-03-11 Закрити