Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000534, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Удосконалення лікувально-профілактичних заходів післяпологової кровотечі у жінок із повторним кесарським розтином Здобувач Ахрамеєв Сергій Ігорович, Керівник Говсєєв Дмитро Олександрович Опонент Голяновський Олег Володимирович Опонент Дубоссарська Юліанна Олександрівна Рецензент Наритник Тетяна Теодорівна Рецензент Леуш Сергій Станіславович Опис Дисертація присвячена оптимізації профілактики та лікування післяпологових кровотеч (ПКК) у жінок з рубцем на матці після повторного кесаревого розтину (КР) шляхом розробки та оцінки ефективності комбінованого підходу з використанням транексамової кислоти (ТК) та авторської хірургічної методики ремоделювання нижнього сегменту матки типу 2 (РЕНІС-2). Актуальність теми Частота кесаревого розтину (КР) як методу розродження невпинно зростає у світі та в Україні, роблячи абдомінальне розродження найбільш поширеною хірургічною операцією в сучасній акушерській практиці. За даними ВООЗ, щорічно виконується близько 18,5–21 млн КР, що становить понад 21% усіх пологів глобально, з тенденцією до подальшого збільшення. В окремих регіонах цей показник сягає 30–40%, а в Україні – близько 20–25% (з регіональними варіаціями). Таке зростання пов'язане з лібералізацією показань, покращенням доступу до операції, але також з невиправданим її застосуванням без медичних індикацій (до 50% випадків). Хоча КР значно знизив перинатальні втрати, подальше збільшення частоти операцій не покращує перинатальні показники, але суттєво підвищує материнську захворюваність і смертність. Післяпологова кровотеча (ПКК) залишається провідною причиною материнської смертності у світі, на яку припадає 20–27% усіх материнських смертей (за даними ВООЗ 2023–2025 рр. – близько 45–70 тис. смертей щорічно з ≈260–287 тис. загальних материнських смертей). Щорічно ПКК переживають ≈14 млн жінок, з яких значна частина потребує термінового втручання, трансфузії чи навіть гістеректомії, що призводить до репродуктивної інвалідизації. У країнах, що розвиваються, ПКК є основною причиною (до 50– 60% смертей), тоді як у розвинених – смертність від ПКК знизилася завдяки протоколам, але захворюваність зростає. Первинна ПКК (протягом 24 год) найчастіше спричинена атонією матки, вторинна (після 24 год до 6–12 тиж) – ретенцією плацентарних фрагментів, ендометритом чи судинними аномаліями. Особливо високий ризик ПКК при повторному КР: крововтрата >1000 мл трапляється в 14 разів частіше, ніж при вагінальних пологах, а частота масивної кровотечі сягає 5–10%. Рубець на матці стає провідним показанням до планового повторного КР (18–32,2% випадків), що підвищує ризик атонії нижнього сегменту, аномалій плацентації (прирощення, передлежання) та коагулопатій. Літературний пошук свідчить про обмежену кількість досліджень саме акушерських ускладнень при повторному абдомінальному розродженні, попри зростання контингенту таких пацієнток. Вищезазначене обумовлює виняткову медичну та соціальну значущість проблеми: ПКК при повторному КР не лише збільшує материнську захворюваність (трансфузії, ВРІТ, гістеректомія), але й накладає економічне навантаження на систему охорони здоров'я. В умовах глобальних ініціатив ВООЗ (Roadmap to combat PPH 2023–2030, guidelines 2025) та національних протоколів МОЗ України оптимізація профілактики та лікування ПКК у жінок з рубцем на матці є пріоритетним напрямом для зниження материнської смертності та досягнення Цілей сталого розвитку (SDG 3.1). Робота виконана на кафедрі госпітального акушерства і гінекології та післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця. Дисертант є виконавцем фрагмента теми. Мета дослідження Оптимізація лікувально-профілактичних заходів щодо післяпологових кровотеч у жінок з повторним кесаревим розтином шляхом розробки та клінічної оцінки комбінованого підходу з використанням транексамової кислоти та авторської хірургічної методики ремоделювання нижнього сегменту матки типу 2 (РЕНІС-2), з урахуванням факторів ризику та стану системи гемостазу. Задачі, завдання дослідження Для досягнення мети вирішено такі завдання: 1. Провести ретроспективний аналіз частоти та структури післяпологових кровотеч після повторного кесаревого розтину для обґрунтування епідеміологічної бази дослідження. 2. Вивчити фактори ризику післяпологових кровотеч при повторному абдомінальному розродженні на основі комплексного аналізу анамнестичних, клінічних та клініко-лабораторних даних. 3. Оцінити динаміку показників системи гемостазу (зокрема, за тромбоеластографією) та біохімічного статусу у вагінних до та в ранньому післяопераційному періоді після кесаревого розтину. 4. Розробити та клінічно апробувати алгоритм етапної профілактики акушерської кровотечі у жінок з рубцем на матці, оцінити його ефективність (за об’ємом крововтрати, частотою ускладнень) та безпеку застосування в рандомізованому контрольованому дослідженні. Матеріали і методи дослідження Матеріалом дослідження слугували результати ретроспективного аналізу 150 історій пологів (2018–2022 рр.) та проспективного рандомізованого контрольованого випробування (n = 150 пацієнток, листопад 2022 – жовтень 2023 рр.) на базі КНП «Київський міський пологовий будинок №5». Пацієнтки з доношеною вагітністю, 1 чи більше попереднім КР та плановим повторним абдомінальним розродженням, розподілені блоковою рандомізацією на три гомогенні групи (по 50 осіб). Дата реєстрації 2026-03-11 Додано в НРАТ 2026-03-11 Закрити