Реєстраційний номер
0826U000540, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Глобальні імперативи інвестиційної діяльності Європейського Союзу
Здобувач
Синетар Іван Іванович,
Керівник Заяць Олена Іванівна
Опонент Шнирков Олександр Іванович
Опонент Панченко Володимир Григорович
Рецензент Кушнір Наталія Олексіївна
Рецензент Гетманенко Олексій Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню глобальних імперативів інвестиційної діяльності Європейського Союзу, аналізу трансформацій міжнародної інвестиційної позиції держав-членів ЄС в умовах геополітичної нестабільності та економічної невизначеності, а також визначенню стратегічних орієнтирів післявоєнного відновлення економіки України із залученням інвестиційних проєктів ЄС як чинника поглиблення процесів євроінтеграції.
У роботі систематизовано еволюцію теоретичних підходів до пояснення природи прямих іноземних інвестицій, виокремлено ключові імперативи інвестиційної привабливості економічних агентів та досліджено розвиток інвестиційної політики як складової спільної комерційної політики ЄС. Узагальнено аналітичний потенціал моделі OLI та авторську розробку моделі DG-OLI та концепції «шляху інвестиційного розвитку», які використано для оцінювання інвестиційних потоків у контексті цифровізації, «зеленого» переходу та формування стратегічної автономії Союзу.
Проаналізовано структуру й динаміку прямих іноземних інвестицій у межах ЄС, особливості їх регулювання відповідно до Регламенту ЄС 2019/452, а також інвестиційний дискурс в умовах глобальної невизначеності. Розкрито зміст і напрями трансформації міжнародної інвестиційної позиції країн-членів ЄС, концептуалізовано проблеми й окреслено потенціал подальшого розвитку інвестиційної діяльності Союзу. Досліджено динаміку зовнішніх інвестиційних потоків Європейського Союзу, структуру активів і зобов’язань, вплив кризових явищ (фінансова криза 2008 р., пандемія КОВІД-19, енергетична криза 2022 р.), а також роль інституційних інвесторів і державних фондів у формуванні пріоритетних секторів – технологічного, енергетичного (зокрема зеленого) та оборонного.
Встановлено зростання частки «зелених» і технологічних прямих іноземних інвестицій до 30% у 2023 р. та скорочення залежності від китайського капіталу (до 4%) на користь партнерів G7. Доведено, що трансформація міжнародної інвестиційної позиції ЄС – від від’ємного балансу (–1,2 трлн євро у 2022 р.) до позитивного (+1,14 трлн євро у 2024 р.) – свідчить про відновлення фінансово-економічних позицій Європейського Союзу після геополітичних потрясінь. Водночас установлено, що фрагментація регуляторного середовища та недостатній рівень інвестицій у високотехнологічні сектори стримують перехід до моделі економіки знань.
Досліджено структуру та динаміку інвестицій країн-членів ЄС в Україну, визначено домінування фінансового й переробного секторів, виявлено синергію оборонних інвестицій з процесами економічного відновлення, а також окреслено інституційні дефіцити (судочинство, страхування ризиків), які обмежують приплив прямих іноземних інвестицій.
Удосконалено типологію секторальних прямих іноземних інвестицій з країн-членів ЄС для держав, що перебувають у стані геополітичної кризи, через побудову тривимірної моделі (стійкі, циклічні, перспективні сектори), що створює аналітичну основу для прогнозування пріоритетів інвестиційної політики. Розвинуто концептуальні підходи до синергії оборонних та економічних інвестицій у контексті стратегічної автономії ЄС, доведено мультиплікативний ефект таких інвестицій на суміжні галузі.
Розроблено п’ятифакторну регресійну модель прямих іноземних інвестицій з країн-членів ЄС в Україну, в якій враховано макроекономічні показники держав-донорів, питому вагу у зовнішньоторговельних операціях і рівень контролю за офшорними потоками. На основі емпіричних розрахунків установлено позитивний вплив економічного зростання в країнах-донорах та зростання імпортних потоків з України, водночас відсутність кореляції з експортом ЄС свідчить про обмежену зацікавленість у локалізації виробництва.
Для України визначено, що стратегічна модернізація інституцій, локалізація оборонного виробництва та диверсифікація потоків прямих іноземних інвестицій є ключовими імперативами післявоєнного відновлення та інтеграції до європейських ланцюгів створення вартості. За умови ефективної реалізації інвестиційних проєктів ЄС прогнозується зростання ВВП України на 2–3% щорічно.
Ключові слова: інвестиційна діяльність, інтеграція, Європейський Союз, інвестиційна політика ЄС, міжнародна інвестиційна позиція, прямі іноземні інвестиції, інвестиції, конкурентоспроможність, геополітичні виклики, країни-члени ЄС, євроінтеграція України, стратегічна автономія, зелений перехід, оборонні інвестиції.
Дата реєстрації
2026-03-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-11 / 2026-07-01
