Реєстраційний номер
0826U000542, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-04-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Гігієнічна оцінка продуктів бджільництва за забруднення пестицидами
Здобувач
Омельчун Юлія Анатоліївна,
Керівник Шевченко Лариса Василівна
Опонент Скрипка Галина Андріївна
Опонент Ковальчук Ірина Іванівна
Рецензент Засєкін Дмитро Адамович
Рецензент Паламарчук Ігор Павлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Завдяки своїй високій біологічній активності продукти бджільництва – мед, обніжжя, маточне молочко, перга та інші характеризуються високою популярністю в харчовій, фармацевтичній та косметичній промисловості. Тому контроль залишків пестицидів не лише у сільськогосподарських рослинах, які піддаються безпосередньому їх впливу, але й у продуктах бджільництва, має важливе значення. У дисертації приведено результати оцінювання придатності методу визначення залишків полікомпонентної суміші пестицидів у меді бджолиному за допомогою рідинної трьохквадрупольної тандемної хромато-мас-спектрометрії (РХ-MС/МС). Наведено основні етапи екстракції пестицидів із досліджуваних проб з використанням пробопідготовки QuEChERS (Quick, Easy, Cheap, Effective, Rugged, Safe) та подальшого одночасного кількісного визначення до 200 аналітів в одній пробі без використання внутрішніх стандартів.
Проведеними дослідженнями виявлено, що найвищу загибель бджолиних сімей у різних областях України за 2021–2022 роки викликали як окремі пестициди різних хімічних груп, зокрема тіаметоксам, ацетаміприд і клотіанідин, так і одночасне поєднання декількох пестицидів.
Під час аналізу проб меду бджолиного, відібраного з пасік, де реєстрували масову загибель бджолиних сімей, найчастіше виявляли залишки інсектицидів, які були представлені переважно неонікотиноїдами, а також фунгіцидів, серед яких переважали триазоли, стробілурини та бензимідазоли. Забруднення меду бджолиного неонікотиноїдами виявлено у 163 випадках, що становить 58,8 % загальної кількості проб. Виявлення залишків триазолів у меді становило 82 випадки, що відповідало 29,6 % від загальної кількості. Частота виявлення стробілуринів у меді досягала 18 випадків, або 6,5 % від досліджених проб. Залишки бензимідазолів найменше виявляли серед проаналізованих проб, що відповідає 14 випадкам, або 5,1 %.
Визначення залишків пестицидів у тілі загиблих бджіл з використанням методів рідинної мас-спектрометрії (UPLC-MS/MS) та газової мас-спектрометрії (GC-MS/MS) показало наявність як залишків окремих пестицидів різних хімічних груп, так і їх суміші в різних поєднаннях хімічних сполук і їх концентрацій, що ускладнює об’єктивну оцінку їх синергічної токсичності.
Залишки інсектицидів групи неонікотиноїдів, а також фунгіцидів груп триазолів, бензімідазолів і стробілуринів у меді протягом 12 місяців зберігання за температури 4 ℃ деградації не піддаються.
За зберігання меду в умовах 20 ℃ розпаду залишків неонікотиноїдів – імідаклоприду, клотіанідину і тіаметоксаму протягом 12 місяців не підтверджено, але виявлено збільшення інтенсивності розпаду тіаклоприду і ацетаміприду лише за високих вихідних концентрацій. За таких умов зниження вмісту тіаклоприду в меді досягало 21,2 %, а ацетаміприду – 20,7 % порівняно з вихідними даними.
Залишки триазолів: тебуконазолу, ципроконазолу і епоксиконазолу за зберігання меду за температури 20 ℃ протягом 12 місяців змін не зазнавали, але вміст флутріафолу розпадався на 36,3 %.
Зберігання меду за температури 20 ℃ не впливало на деградацію стробілуринів: піраксистробіну і азоксистробіну протягом 12 місяців, але спричиняло зниження залишкового вмісту пікоксистробіну на 9 місяць на 24,5 % і на 12 місяць зберігання – на 38,0 % порівняно з вихідним значенням.
Підвищення температури зберігання меду до 20 ℃ сприяло збільшенню інтенсивності розпаду бензімідазолів, зокрема карбендазиму, на 9 місяць на 80,0 % аж до повного розпаду на 12 місяць. Динаміка розпаду тіофанат-метилу характеризувалася вищою інтенсивністю розпаду в меді за температури 20 ℃ на 6 місяць зберігання на 28,0 %, на 9 місяць – на 46,0 % і на 12 місяць – на 55,4 % порівняно з вихідним значенням.
Проведеними дослідженнями доведено необхідність застосування методу контролю залишків полікомпонентної суміші пестицидів у продуктах бджільництва та об’єктах навколишнього середовища за допомогою рідинної трьохквадрупольної тандемної хромато-мас-спектрометрії (РХ-MС/МС) з використанням пробопідготовки QuEChERS. З’ясовано причини та джерела масового отруєння бджолиних сімей на пасіках різних регіонів України. Доведено високу персистентність більшості пестицидів, особливо інсектицидів і фунгіцидів у меді бджолиному за зберігання протягом 12 місяців за різних температурних режимів, що потребує розроблення альтернативних засобів захисту рослин на основі біопатогенів.
Дата реєстрації
2026-03-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-11 / 2026-07-01
