Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000560, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Особистісна терапія як чинник професійного зростання майбутнього психолога Здобувач Зосяк Руслана Іванівна, Керівник Волошина Валентина Віталіївна Опонент Шевченко Наталія Федорівна Опонент Фалько Наталя Миколаївна Рецензент Долинська Любов Василівна Рецензент Бігун Неля Іванівна Опис Дисертацію присвячено дослідженню особистісної терапії як чинника професійного зростання майбутніх психологів у сучасних соціокультурних умовах. Актуальність теми зумовлена зростанням психологічного навантаження на фахівців допоміжних професій, трансформацією соціальних запитів до психологічної практики та необхідністю забезпечення не лише знаннєвої, а й особистісної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності. В умовах підвищеної соціальної нестабільності, зростання тривожності та психологічної вразливості населення особливого значення набуває проблема внутрішньої стійкості, рефлексивності та професійної ідентичності психолога, що не може бути сформована виключно шляхом академічного навчання. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-емпіричне обґрунтування ролі особистісної терапії як чинника професійного зростання майбутніх психологів у процесі їх фахової підготовки. Об’єктом дослідження є професійне зростання майбутнього психолога. Предметом дослідження виступає особистісна терапія у структурі професійного зростання майбутніх психологів. Для досягнення поставленої мети в дослідженні передбачалося вирішення комплексу завдань, спрямованих на аналіз теоретико-методологічних підходів до проблеми професійного зростання, емпіричне вивчення психологічних чинників професійного становлення майбутніх психологів із різним рівнем особистісної терапевтичної включеності, а також розроблення й апробацію програми формувального впливу, зорієнтованої на інтеграцію особистісного й професійного досвіду. У дисертації професійне зростання майбутнього психолога розглянуто як багатовимірний і динамічний процес, що охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивно-рефлексивний, емоційно-регулятивний та діяльнісно-соціально-рольовий компоненти. Обґрунтовано, що ефективність професійної підготовки психолога значною мірою залежить від ступеня інтегрованості особистісного досвіду, здатності до утримування афективного навантаження, усвідомлення власних меж та формування зрілої професійної суб’єктності. У цьому контексті особистісна терапія постає не факультативним елементом професійної освіти, а системоутворювальним чинником професійного становлення майбутнього фахівця. Теоретичну основу дослідження становлять положення психодинамічного та психоаналітичного підходів, у межах яких особистісна терапія розглядається як простір опрацювання внутрішніх конфліктів, перенесення і контрперенесення, символізації афекту та інтеграції ідентичності. Показано, що терапевтичний досвід сприяє розвитку рефлексивності, формуванню здатності утримувати професійну позицію у складних міжособистісних взаємодіях та запобігає відтворенню неусвідомлених реляційних сценаріїв у професійній діяльності психолога. Узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових підходів дозволило обґрунтувати особистісну терапію як необхідну умову професійної зрілості, етичної відповідальності та психологічної безпеки клієнта. Методологічну та методичну основу емпіричного дослідження становив комплекс взаємодоповнювальних методів, що забезпечили цілісний аналіз професійного зростання майбутніх психологів. Дослідження було організоване у логіці поєднання констатувального та формувального етапів, що дало змогу не лише виявити вихідні особливості психологічних чинників професійного зростання, а й простежити динаміку їх змін у процесі цілеспрямованого формувального впливу. Емпірична частина дослідження була спрямована на комплексне вивчення психологічних чинників професійного зростання майбутніх психологів у процесі фахової підготовки. Вибір логіки дослідження зумовлювався необхідністю поєднання діагностичного аналізу вихідного стану сформованості професійно значущих характеристик із подальшою перевіркою можливостей їх цілеспрямованого розвитку в умовах формувального впливу. У межах констатувального етапу було сформовано експериментальну та контрольну групи, що дало змогу здійснити порівняльний аналіз особливостей професійного зростання майбутніх психологів залежно від наявності та характеру досвіду особистісної терапії. Організація дослідження передбачала дотримання принципів добровільності участі, поінформованої згоди та психологічної безпеки респондентів. Емпіричне дослідження було спрямоване на виявлення особливостей професійного зростання майбутніх психологів із різним рівнем особистісної терапевтичної включеності. Констатувальний етап засвідчив наявність внутрішньої нерівномірності сформованості компонентів професійного зростання, підвищеної тривожності, фрагментарності образу «Я» та обмеженої здатності до емоційної саморегуляції у значної частини студентів-психологів. Отримані результати підтвердили доцільність розроблення цілеспрямованого формувального впливу, орієнтованого на інтеграцію особистісного й професійного досвіду. Дата реєстрації 2026-03-14 Додано в НРАТ 2026-03-14 Закрити