Реєстраційний номер
0826U000582, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Медико‒соціальне обґрунтування оптимізованої моделі скринінгу колоректального раку
Здобувач
Коваль Андрій Андрійович,
Керівник Гржибовський Ярослав Леонідович
Опонент Миронюк Іван Святославович
Опонент Медведовська Наталія Володимирівна
Рецензент Володько Наталія Антонівна
Рецензент Гутор Тарас Григорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державне некомерційне підприємство "Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького"
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню актуального науково-практичного завдання системи охорони здоров’я України — медико-соціальному обґрунтуванню та розробці оптимізованої функціонально-організаційної моделі скринінгу колоректального раку (КРР). Встановлено, що існуючий в Україні переважно опортуністичний підхід до скринінгу характеризується фрагментарністю, низьким рівнем охоплення населення та недостатньою завершеністю маршруту пацієнта, що сприяє високій частці пізніх стадій захворювання. Це зумовлює необхідність переходу до організованої популяційної моделі скринінгу із використанням цифрових технологій.
Метою дослідження стало наукове та медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи профілактичної допомоги шляхом розробки моделі скринінгу КРР, інтегрованої в електронну систему охорони здоров’я та адаптованої до національних умов, зокрема обмежених ресурсів і викликів воєнного стану.
Програма дослідження включала епідеміологічний аналіз захворюваності та смертності від КРР у 2010–2023 роках, соціологічне опитування населення, дослідження професійних підходів лікарів первинної медичної допомоги та експертні оцінки управлінців системи охорони здоров’я, а також концептуальне моделювання організації скринінгового процесу.
Аналіз даних Національного канцер-реєстру України засвідчив зростання ролі КРР у структурі онкологічної захворюваності та смертності. Частка злоякісних новоутворень товстої кишки у 2019 році досягла 12,24% загального онкологічного тягаря. Виявлено виразну гендерну асиметрію: у чоловіків рівні захворюваності та смертності стабільно вищі, ніж у жінок. Найбільш вразливою групою є населення віком 45–75 років, із піком захворюваності у чоловіків 70–74 років (179,2 випадків на 100 тис. населення).
Встановлено значну регіональну варіабельність показників, що свідчить про відмінності у доступності та якості діагностики. Високі співвідношення смертності до захворюваності зафіксовано у Житомирській, Черкаській та Тернопільській областях, що вказує на пізню діагностику. Водночас відносно нижчі показники у Львівській та Одеській областях можуть бути пов’язані з кращою діагностичною інфраструктурою. Негативною тенденцією є зменшення частки виявлення ранніх стадій: для раку прямої кишки цей показник знизився з 63,6% у 2010 році до 37,2% у 2023 році, тоді як частка IV стадії залишається стабільно високою.
Соціологічне опитування 1102 осіб віком 45–75 років продемонструвало низький рівень поінформованості населення щодо КРР та методів його раннього виявлення. Майже половина респондентів не знайома з поняттям «скринінг», а лише 40% знають рекомендований вік початку обстежень. Найбільш відомим симптомом є кров у випорожненнях, проте знання інших ознак залишаються недостатніми. Виявлено залежність рівня поінформованості від освіти та гендерні відмінності, зокрема більшу необізнаність серед чоловіків. Водночас більшість опитаних позитивно сприймає можливість використання домашніх тестів, а головними бар’єрами участі у скринінгу названо страх колоноскопії та дефіцит інформації. Встановлено високий рівень довіри до лікарів первинної ланки як ключового джерела рекомендацій щодо проходження скринінгу.
Опитування 343 лікарів первинної медичної допомоги виявило недостатню обізнаність щодо критеріїв скринінгу та переважання симптомо-орієнтованої діагностики. Лише 37,9% лікарів правильно визначають вікову цільову групу, а сучасний фекальний імунохімічний тест застосовується обмежено. Додатковою проблемою є низький контроль за виконанням пацієнтами скерувань на обстеження.
Експертне опитування 279 управлінців системи охорони здоров’я підтвердило, що основними бар’єрами реалізації скринінгу є страх пацієнтів перед колоноскопією, недостатня поінформованість населення та обмеженість ендоскопічної інфраструктури. Більшість експертів підтримують впровадження цифрових нагадувань, самозабору матеріалу та системи індикаторів якості роботи первинної ланки.
На основі отриманих результатів розроблено концептуальну модель організованого популяційного скринінгу КРР, інтегровану в електронну систему охорони здоров’я. Модель передбачає автоматизовану ідентифікацію осіб цільової групи, проактивне запрошення до участі, використання поштової доставки наборів для самостійного забору матеріалу для ФІТ-тестування, автоматичну передачу результатів до електронної медичної картки та формування електронного скерування на колоноскопію у разі позитивного результату. Для забезпечення завершеності маршруту пацієнта передбачено систему автоматичних нагадувань та моніторинг виконання діагностичного циклу.
Експертна оцінка підтвердила високу доцільність запропонованої моделі (9,74±0,44 бала з 10). Очікується, що її впровадження сприятиме підвищенню рівня раннього виявлення КРР, покращенню виживаності пацієнтів та більш раціональному використанню ресурсів системи охорони здоров’я за рахунок зміщення акценту з лікування пізніх стадій на ефективну профілактику.
Дата реєстрації
2026-03-18
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-18 / 2026-07-01
