Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000607, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-04-2026 Статус Запланована Назва роботи Вплив гіподинамії на структуру та мінеральний склад кісткової тканини (експериментальне дослідження) Здобувач Довган Ростислав Романович, Керівник Трутяк Ігор Романович Керівник Масна Зоряна Зеновіївна Опонент Гнатюк Михайло Степанович Опонент Олійник Ігор Юрійович Рецензент Ященко Антоніна Михайлівна Рецензент Челпанова Ілона Владиславівна Опис Довган Р.Р.. Вплив гіподинамії на структуру та мінеральний склад кісткової тканини (експериментальне дослідження) – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина (22 – Охорона здоров’я). – ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Львів, 2026. У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у з’ясуванні закономірностей динаміки кількісних та якісних характеристик кісткової тканини стегнової кістки та амплітуди рухів у кульшовому суглобі на тлі тривалої експериментальної іммобілізаційної гіподинамії та після її завершення. Дослідження проведено на 65 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях віком 3,0-3,5 місяці і масою 180,0-200,0 г. Тварини були розділені на експериментальну (60 щурів) та контрольну (5 інтактних щурів) групи. В процесі виконання роботи було використано наступні методи дослідження: моделювання тривалої вимушеної іммобілізації; гоніометричний метод; скелетування; рентгенографічний/ радіовізіографічний метод; метод атомно-абсорбційного спектрального аналізу; метод статистичної обробки цифрових даних . Результати проведеного спостереження за тваринами, які перебували в стані вимушеної гіподинамії засвідчили зміну їх поведінки – появу елементів агресії, перепади апетиту та зниження охайності. До кінця п’ятого тижня експерименту знижувалась до мінімальних показників маса тварин, становлячи 164,67±4,12 г при нормі 191,33±4,12 г. Через 2 тижні після завершення 4-тижневої іммобілізації маса тварин зростала до 197,07±5,01 г., перевищуючи норму, через 2 тижні після 6-тижневої іммобілізації становила 180±3,42 г, залишаючись нижчою від норми. Результати гоніометричного дослідження засвідчили, що тривала іммобілізація вела до зменшення амплітуди пасивних рухів в кульшовому суглобі, при цьому зниження амплітуди згинальних рухів було більше вираженим, ніж розгинальних. Встановлено, що зменшення амплітуди рухів було пропорційним тривалості іммобілізації. Максимальне зниження показників амплітуди обох рухів фіксували через 6 тижнів вимушеної іммобілізації, коли величина кута згинання задньої кінцівки в кульшовому суглобі зменшувалась у порівнянні з нормою на 51-57%, к величина кута розгинання – на 9-10%. Отримані дані засвідчили, що після тривалої двосторонньої іммобілізації показники амплітуди рухів в кульшових суглобах були асиметричними. Встановлено, що зниження амплітуди рухів, зумовлене іммобілізацією тривалістю до 6 тижнів є зворотнім, при цьому тривалість періоду відновлення об’єму та амплітуди рухів є пропорційною тривалості іммобілізації. За даними радіовізіографічного дослідження при вивченні показників щільності кісткової тканини різних ділянок стегнової кістки встановлено, що у інтактних тварин найвищу щільність – 156, 80±8,49 УОС має кісткова тканина великого вертлюга, а найнижчу 131, 28±6,25 УОС – шийки стегнової кістки. Щільність кісткової тканини в ділянці головки стегнової кістки становила 143, 92±6,06 УОС, в проксимальній ділянці діафіза – 136, 32±7,53 УОС. Встановлено, що в ділянках головки, шийки та великого вертлюга упродовж 6 тижнів іммобілізації показники щільності кісткової тканини були нижчими від норми і сягали мінімального значення наприкінці 6-го тижня експерименту. Показник щільності кісткової тканини проксимальної ділянки діафіза стегнової кістки упродовж 5-ти тижнів іммобілізації був вищим, ніж у тварин контрольної групи і тільки упродовж шостого тижня експерименту опускався до показників, нижчих від норми. Через 6 тижнів вимушеної іммобілізації показник щільності кісткової тканини головки стегнової кістки був на 8,3% нижчим від норми, шийки – на 4,6%, великого вертлюга – 6,8%, проксимальної ділянки діафіза – на 2,1%. Через 2 тижні після завершення 4-тижневої іммобілізації показники кісткової щільності зростали, залишаючись при цьому нижчими, ніж у інтактних тварин в ділянці великого вертлюга (- 2,3%), та перевищуючи показники норми в проксимальній ділянці діафіза (+ 4,7%). Щільність кісткової тканини головки та шийки стегнової кістки у тварин даної експериментальної групи залишалась нижчою від норми на 0,8% та 0,2% відповідно. Через 2 тижні після відміни 6-тижневої іммобілізації показники щільності кісткової тканини залишалися нижчими, ніж у тварин контрольної групи в усіх досліджуваних ділянках: в ділянці головки стегнової кістки – на 6,2%, шийки – на 3,2%, великого вертлюга – на 6,3% та в проксимальній ділянці діафіза стегнової кістки – на 0,9%. Рентгенологічно встановлено, що через 6 тижнів іммобілізації в ділянці кульшового суглоба візуалізуються ознаки розростання кісткових остеофітів, а кісткова тканина проксимальної частини стегнової кістки мала ознаки остеопорозу та остеосклерозу. Виявлені зміни зберігались також на рентгенограмах досліджуваної ділянки у тварин через два тижні після відміни 6-тижневої іммобілізації. Дата реєстрації 2026-03-19 Додано в НРАТ 2026-03-19 Закрити