Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000619, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи "Основа" (1860–1863 рр.): засади редакційної політики журналу в соціокультурному та правовому контексті Російської імперії Здобувач Тоноян Армен Араікович, Керівник Кізлова Антоніна Анатоліївна Опонент Іванова Людмила Георгіївна Опонент Світлик Неля Михайлівна Рецензент Перга Юрій Миколайович Рецензент Хитровська Юлія Валентинівна Опис У дисертації розв'язано важливе наукове завдання, яке полягає у подоланні розриву між відомим журнальним наповненням часопису "Основа" та малодослідженими умовами його творення шляхом системної реконструкції редакційної політики у соціокультурному та правовому контексті імперської доби. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об'єкт, предмет, завдання дослідження. Зазначено наукову новизну, практичне та теоретичне значення результатів дослідження, а також його апробацію, структуру, зв'язок з науковими темами і особистий внесок здобувача. Метою дослідження є реконструкція редакційної політики "Основи" та визначення механізмів втілення програмних завдань українського національного руху засобами легального друкованого органу на межі 1850–1860 рр. Наукова новизна полягає в переосмисленні історії "Основи" крізь її редакційну політику в контексті тогочасних умов видавничого процесу. В роботі вперше розкрито, як редакція керувала журнальним наповненням через власні примітки, преамбули, статті, рубрики. Вперше запроваджено комплексні кількісні розрахунки наповнення журналу, розширено атрибуцію публікацій, уточнено цензурні умови друку, внутрішню ієрархію та полемічні стратегії редакції. В дослідженні наголошено, що роль організаційного центру відігравала не Петербурзька громада, а журнал "Основа". Практичні результати можуть бути використані в історичних та історико-методологічних дисциплінах старшої та вищої школи. Матеріали роботи також є корисними для музейних експозицій і бібліотечних проєктів, присвячених культурі друку українців у Російській імперії. У першому розділі висвітлено стан наукової розробки теми, джерельну базу й теоретико-методологічні аспекти дослідження. Історія "Основи" загалом добре опрацьована, однак редакційний контекст досі не мав комплексного висвітлення в історіографії. Джерельну базу становлять передплатні оголошення про вихід "Основи", публікації часопису, приватне листування редакційного кола, документи поліцейських та цензурних відомств, редакцій тогочасних журналів імперії. Методологічно робота побудована на міждисциплінарних підходах, центральним серед яких є інтелектуальна історія. У другому розділі показано ідейні засади та внутрішню організацію редакції журналу в умовах петербурзького інтелектуального середовища й тогочасних цензурно-правових рамок. Було простежено, що українофільський рух у Петербурзі на межі 1850–1860-х рр. інтегрувався у культурне життя столиці як органічна частина загальної "журналізації" інтелектуального середовища. Правове регулювання видавничої діяльності періодики в Петербурзі на межі 1850–1860-х рр. було несистемним, "Основа" розглядалася владою як благонадійне видання, однак це не усувало суттєвого впливу цензури на його підготовку. В редакції була ієрархічна система: колишні члени Кирило-Мефодіївського товариства (В. Білозерський, П. Куліш, М. Костомаров) визначали ідейну програму журналу, а молодша ланка українофілів (О. Кістяківський, М. Щербак, Д. Каменецький) виконувала весь масив рутинної роботи. У третьому розділі розкрито структурно-технічні характеристики журналу "Основа" як складову редакційної політики. Журнал постійно працював у кризових обставинах через відставання від графіка, дисбаланс наповнення, внутрішні та зовнішні конфлікти. Редакція систематично використовувала примітки, редакційні рубрики та статті для просування українофільських поглядів, публічної комунікації з кореспондентами та полеміки. При високій технічній якості матеріального виконання, журнал "Основа" мав слабко впорядковану структуру. Окремо охарактеризовано літературні амбіції П. Куліша в "Основі". Українська та російська мови диференціювалися в журналі за типами публікацій: українська домінувала в художній літературі, російська – в нехудожній. Це було пов'язано з бажанням редакції охопити широке коло читачів різних поглядів та національностей. У фінальних висновках наголошено, що редакційна політика "Основи" спиралася на заздалегідь визначені принципи та ситуативні рішення, спрямовані на утвердження часопису як авторитетного періодичного видання, що не поступається провідним загальноімперським журналам того часу. Така політика забезпечувала можливість публічно просувати українську культурно-національну програму, спираючись насамперед на народницьку ідейну рамку, що відповідала цензурним обмеженням часу й залишалася прийнятною для публічного обговорення. Дата реєстрації 2026-03-23 Додано в НРАТ 2026-03-23 Закрити