Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000638, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Екологізація сільськогосподарського виробництва як основа розвитку «зеленої» економіки. Здобувач Красносельська Анастасія Андрііївна, Керівник Лутковська Світлана Михайлівна Опонент Шеленко Діана Іванівна Опонент Коваль Віктор Васильович Рецензент Підвальна Оксана Григорівна Рецензент Охота Юлія Володимирівна Опис Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуального науково-прикладного завдання обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробки дієвих практичних механізмів екологізації сільськогосподарського виробництва як фундаменту формування «зеленої» економіки в аграрному секторі України. В умовах євроінтеграційних процесів та необхідності повоєнного відновлення дослідження набуває особливої значущості, оскільки пропонує комплексний інструментарій для забезпечення енергетичної автономії та екологічної стійкості агробізнесу. У дисертації поглиблено розуміння сутності екологізації, яку автором визначено як комплексний динамічний процес структурно-функціональної трансформації аграрної діяльності, що базується на системній інтеграції екологічних імперативів у виробничо-управлінські механізми. Цей процес розглядається не фрагментарно, а як основа для досягнення ефекту «декуплінгу» – розриву залежності між економічним зростанням та виснаженням природних ресурсів. Досліджено генезис теорій сталого розвитку та сформовано цілісну архітектоніку принципів еколого-орієнтованого агровиробництва, яка, на відміну від класичної тріади, ґрунтується на взаємодії чотирьох базисів: природничого, інженерного, суспільного та організаційного. Така структура дозволяє гармонізувати відновлення екосистемної рівноваги з впровадженням циркулярних технологій та принципів соціальної відповідальності. Здійснено комплексний аналіз сучасного стану аграрного сектору, який виявив загрозливі тенденції деградації ґрунтів та посилення екологічних ризиків в умовах воєнного стану, що вимагає переходу від ресурсозатратних моделей до стратегії капіталізації природного потенціалу. Ідентифіковано критичні втрати гумусу, руйнування меліоративних систем та мінне забруднення значних площ, що актуалізує необхідність впровадження інноваційних підходів до землекористування. Проведено оцінку біоенергетичного потенціалу агробіомаси та обґрунтовано сценарії розвитку відновлюваної енергетики до 2050 року, де ключова роль відводиться використанню побічної продукції рослинництва та енергетичних культур для забезпечення енергоавтономії виробників. Для кількісного оцінювання ефективності трансформацій вперше запропоновано та розраховано еко-енергетичний мультиплікатор (Mee), застосування якого дозволяє монетизувати екологічні ефекти від впровадження біоенергетичних технологій, відновлення родючості земель та скорочення викидів парникових газів. Цей інтегральний показник підтверджує, що біоенергетичні проєкти генерують додаткову додану вартість, яка перевищує номінал отриманої енергії, перетворюючи екологічні заходи на джерело прибутку. Обґрунтовано стратегічні пріоритети післявоєнного відновлення галузі на засадах моделі «Build Back Better», що передбачає повну адаптацію виробничих циклів до вимог Європейського зеленого курсу та впровадження систем простежуваності продукції. Розроблено фінансово-економічну модель децентралізованого інвестування в екологічні інновації, яка базується на залученні кліматичних грантів та приватного капіталу для реалізації локальних проєктів з виробництва біометану й твердого біопалива, що сприятиме енергетичній автономії агровиробників. Економетричне моделювання підтвердило стійку тенденцію зростання еко-енергетичного мультиплікатора з 4,75 у 2024 році до 8,46 у 2030 році, що доводить економічну доцільність заміщення традиційних енергоносіїв та мінеральних добрив. Сформовано стратегічну архітектуру державної підтримки, яка поєднує інституційні, фінансові та інфраструктурні важелі впливу для стимулювання переходу аграріїв до замкнених циклів виробництва. Запропоновано механізми стимулювання цифровізації, зокрема через впровадження систем точного землеробства та моніторингу MRV, що дозволяє мінімізувати антропогенне навантаження та створити передумови для монетизації екосистемних послуг. Результати дослідження доводять, що системна екологізація є безальтернативним шляхом забезпечення довгострокової конкурентоспроможності вітчизняного агросектору та продовольчої безпеки держави в умовах глобальних кліматичних змін. Дата реєстрації 2026-03-23 Додано в НРАТ 2026-03-23 Закрити