Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000654, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Стратегічне забезпечення сталого сільського розвитку Здобувач Центило Костянтин Леонідович, Керівник Гуторов Андрій Олександрович Опонент Попадинець Назарій Миколайович Опонент Лагодієнко Володимир Вікторович Рецензент Похиленко Наталія Михайлівна Рецензент Шпикуляк Олександр Григорович Опис У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання формування цілісної системи стратегічного забезпечення сталого сільського розвитку України в умовах інституційних трансформацій, децентралізації, євроінтеграції, безпекових викликів і повоєнного відновлення. Дослідження спрямоване на подолання розриву між задекларованими цілями державної політики і реальними механізмами їх досягнення на рівні сільських територій, зокрема у частині вимірювання результативності, координації політик, інституційного забезпечення та управління ризиками. Узагальнено еволюцію концепції сталого сільського розвитку – від екологічної доктрини до інтегрованої багатовимірної парадигми, що поєднує економічний, соціальний, екологічний та інституційний виміри. Обґрунтовано доцільність неоендогенного підходу, концепцій багатофункціональності, територіального капіталу і резильєнтності. Запропоновано авторське визначення сталого сільського розвитку як безперервного багатовимірного процесу трансформації, спрямованого на гармонізацію економічного зростання, якості життя та збереження ресурсного потенціалу з урахуванням інституційної спроможності та адаптивності. Сформовано цілісну логіку стратегічного забезпечення сталого сільського розвитку, у межах якої діагностика, планування, реалізація і коригування розглядаються як єдиний управлінський цикл. Розроблено структурно-функціональну модель, що відображає взаємодію економічного, соціального та екологічного вимірів через формування територіального капіталу і трансформацію у резильєнтність громад. Доведено системоутворюючу роль інституційного виміру. Запропоновано методичні засади оцінювання сталого сільського розвитку на основі адаптивної багаторівневої індексної моделі. Алгоритм інтегрального індексу включає нормалізацію, зважування, агрегування та класифікацію територій. Введено безпековий коригувальний коефіцієнт, що підвищує релевантність оцінювання в умовах підвищеної невизначеності. Обґрунтовано застосування методів машинного навчання для виявлення нелінійних залежностей. Проведено порівняльний аналіз міжнародного досвіду сталого сільського розвитку та систематизовано інструментарій у матриці «рівень управління – функція». Виокремлено інноваційний, екологічний, інтегрований і просторово орієнтований підходи. Доведено доцільність використання інструментів LEADER/CLLD, «Smart Villages» і локального партнерства з урахуванням адаптації до українських умов. Виокремлено етапи інституційної трансформації (1990–2004, 2005–2014, 2015–2021, з 2022 р.), що відображають перехід до інтегрованої моделі сталого сільського розвитку. Встановлено, що децентралізація підвищила спроможність територіальних громад, однак зберігаються проблеми координації, фінансування та узгодженості політик. Донорські проєкти показали ефективність на локальному рівні, але не замінюють системного стратегічного забезпечення сільського розвитку. Емпірично обґрунтовано двофазну динаміку сталого сільського розвитку у 2015–2024 рр.: зростання у 2015–2021 рр. та подальше погіршення під впливом безпекових і соціально-економічних шоків, що супроводжувалися руйнуванням інфраструктури, міграційними втратами та зростанням просторової асиметрії. Розроблено інтегральну модель стратегування сталого сільського розвитку до 2035 р., що передбачає формування конкурентоспроможної аграрної економіки, підвищення якості життя, розвиток людського капіталу, екологічну збалансованість та ефективне врядування. Визначено сценарні параметри та дорожню карту впровадження LEADER. Обґрунтовано перехід до моделі публічно-приватно-громадського партнерства у сфері сталого сільського розвитку. Розроблено концептуальні та ієрархічні моделі інституційного забезпечення партнерств як інструменту інвестування у розвиток сільських територій. Запропоновано тензорну модель оцінювання ризиків із використанням нечіткої логіки, що дозволяє враховувати їх взаємозалежність і регіональну асиметрію. Доведено ефективність превентивних і компенсаційних механізмів управління ризиками у системі сталого сільського розвитку. Наукова новизна полягає у розробленні інтегрованої системи стратегічного забезпечення сталого сільського розвитку. Практичне значення – у можливості застосування результатів для оновлення стратегій, систем моніторингу, відбору інвестиційних проєктів і адаптації політики до вимог ЄС. Дата реєстрації 2026-03-26 Додано в НРАТ 2026-03-26 Закрити