Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000738, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-05-2026 Статус Запланована Назва роботи Мультифакторний аналіз результатів хірургічного лікування ожиріння Здобувач Кобзар Павло Андрійович, Керівник Іоффе Олександр Юлійович Опонент Тодуров Іван Михайлович Опонент Клименко Андрій Володимирович Опонент Лаврик Андрій Семенович Рецензент Цюра Юрій Петрович Опис Дисертаційна робота присвячена вивченню актуальної проблеми сучасної медицини – впливу різноманітних баріатричних методів хірургічного лікування ожиріння на фізіологічний статус кишкового мікробіому, аналізу клінічного результату обраної методики хірургічного лікування, визначення генетичної схильності пацієнта до ожиріння, та можливості прогнозування клінічної ефективності та вибору найбільш ефективного методу хірургічного лікування ожиріння. Дизайн дослідження був затверджений комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. В дослідженні приймали участь 112 пацієнтів з ожирінням, які мали покази до хірургічного лікування згідно з критеріями Міжнародної федерації хірургії ожиріння (IFSO). Усім пацієнтам, що приймали участь у дослідженні було запропоновано хірургічне лікування. 53 пацієнти, що погодились на виконання баріатричної операції були включені до дослідної групи. Пацієнтам дослідної групи виконувались наступні оперативні втручання лапароскопічне шлункове шунтування – 20 пацієнтів (37,7%), лапароскопічна рукавна резекція шлунка – 17 пацієнтів (32,2%), та 16 пацієнтів (30,1%) із суперожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) перевищує 50 кг/м2) яким виконувалось двоетапне хірургічне лікування: ендоскопічне введення внутрішньошлункового балона на термін 6 місяців як перший етап лікування з наступним виконанням лапароскопічного шлункового шунтування через 14 днів після видалення балона. Контрольна група – 59 пацієнтів з ожирінням, що відмовились від хірургічного лікування і обрали консервативний шлях лікування ожиріння, а саме: дієтотерапія, сеанси психологічної підримки, корекція способу життя, дозоване фізичне навантаження. Результат лікування оцінювався через 12 місяців від початку лікування за наступними критеріями: відсоток втраченої надлишкової ваги (%EWL), регрес коморбідних захворювань, повернення патерну кишкової мікробіоти до референтних значень. Всі пацієнти, до початку лікування обстежувались в об’ємі: загальні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові, коагулограма, ліпідограма, загально-клінічні дослідження – електрокардіографія (ЕКГ), ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та малого тазу, рентгенографія органів грудної порожнини, ЕХО-кардіографія, ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок, ВЕГДС та ВКС та специфічні дослідження – аналіз калу для визначення кількісних та якісних параметрів кишкового мікробіому методом полімеразної ланцюгової реакції та генотипування зішкрібів букального епітелію для виявлення поліморфізмів (SNP) rs571312 гену MC4R та (SNP) rs3810291 гену TMEM160 обраних в якості генетичних маркерів предикторів ожиріння. Дослідження калу проводилось двічі – за 1 місяць до початку лікування незалежно від обраного методу лікування (оперативного чи консервативного) та через 12 місяців після його початку. В якості основних досліджуваних параметрів кишкового мікробіому було обрано – Firmicutes/Bacteriodetes ratio (FBR) та Bacterioidetes/Faecalibacterium ratio (BFaR) – співвідношення домінуючих кластерів мікроорганізмів, що колонізують слизову кишківника. Інші кількісні та якісні показники, що досліджувались, такі як загальна бактеріальна маса, облігатні представники кишкової мікробіоти - Akkermansia muciniphila, Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp, Escherichia colі, Bacteroides fragilis group, Bacteroides thetaiotaomicron, Faecalibacterium prausnitzii та умовно-патогенні представники кишкової мікробіоти - Clostridium perfringens, Clostridium difficile, Klebsiella pneumonia, Klebsiella oxytoca, Fusobacterium nucleatum, Escherichia coli enteropathogenic, Enterococcus spp., Shigella spp., Proteus spp., Citrobacter spp., Salmonella spp., Parvimonas micra, а також гриби роду Candida та Helicobacter pylori не були включені до оцінюваних показників, через велику різницю числових значень (математично числові інтервали з різницею в 1,0 х 108 разів) та статистичну невідповідність і неоднорідність вказаних результатів. Генотипування зішкрібів букального епітелію проводилось всім пацієнтам включеним у дослідження на долікувальному етапі. В ході аналізу калу для визначення якісних та кількісних змін параметрів кишкової мікробіоти серед досліджуваних пацієнтів з ожирінням було виявлено наступні патерни кишкової мікробіоти –7 пацієнтів (6,25% від загальної кількості хворих) мали співвідношення FBR та співвідношення BFaR у межах референтних значень. Референтні значення для досліджуваних параметрів: FBR – 1-5 одиниць (од.), BFaR – 0,01-100 од. У досліджуваній групі середнє значення FBR до виконання операції становило 94,5 од. і було в межах нормальних показників лише у трьох пацієнтів цієї групи (5,67%). Дата реєстрації 2026-04-01 Додано в НРАТ 2026-04-01 Закрити