Реєстраційний номер
0826U000747, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-05-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Агробіологічна ефективність контролю фітофагів
пшениці озимої в Центральному Лісостепу України
Здобувач
Вакуленко Володимир Васильович,
Керівник Кривенко Анна Іванівна
Опонент Лозінський Микола Владиславович
Опонент Лавриненко Юрій Олександрович
Опонент Федорчук Михайло Іванович
Рецензент Рудік Олександр Леонідович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський державний аграрний університет
Опис
«Агробіологічна ефективність контролю фітофагів пшениці озимої в Центральному Лісостепу України» – дисертація на здобуття третього освітньо–наукового рівня (доктора філософії) за спеціальністю 201 − Агрономія (20 «Аграрні науки та продовольство»). Актуальність теми дисертаційної роботи обумовлена кліматичними змінами у зоні Центрального Лісостепу, що є одним із визначальних чинників трансформації агроекосистем і також безпосередньо впливають на стабільність функціонування агробіоценозів, формування їх біотичного компоненту та рівень продуктивності сільськогосподарських культур. Підвищення середньорічних температур, збільшення частоти посух, нерівномірність розподілу опадів, а також зростання частоти екстремальних погодних явищ, зумовлюють істотні зміни у формуванні фітосанітарного стану агроценозів, зокрема активізацію розвитку та поширення шкідливих ентомокомплексів. Це призводить до зростання фітосанітарного навантаження на агроценози та підвищення ризику втрат урожаю і погіршення якості продукції. Метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного аналізу ентомокомплексу агробіоценозу пшениці озимої, оцінка сучасного фітосанітарного стану та визначення видового складу домінуючих фітофагів у зоні Центрального Лісостепу України. Особлива увага, приділяється вивченню закономірностей формування врожайності та якості зерна на основі взаємозв’язку структурних елементів урожаю з абіотичними й біотичними чинниками та застосуванням агробіотехнологічних підходів як складових системи комплексного захисту культури за умов кліматичних змін. Вперше встановлено закономірності формування ентомокомплексу агробіоценозу пшениці озимої в умовах змін клімату з урахуванням комплексної дії агрокліматичних і агротехнологічних факторів. Встановлено закономірності впливу попередників і систем основного обробітку ґрунту на формування чисельності ґрунтоживучих фітофагів. Виявлено взаємозв’язок між рівнем фітосанітарного навантаження і показниками продуктивності та якості зерна пшениці озимої. У результаті проведених досліджень доведено, що визначальний вплив на ефективність комплексної системи захисту озимої пшениці від фітофагів мають агротехнічні заходи. Удосконалено систему захисту озимої пшениці шляхом оптимізації застосування сучасних хімічних і біологічних препаратів у поєднанні з регіональними агрокліматичними особливостями. Встановлено, закономірності взаємозв’язку між фітосанітарним станом посівів, видовим складом шкодочинних ентомологічних комплексів та агрокліматичними умовами, сортовими особливостями рослин, технологією вирощування і системою захисту. Розроблені технологічні рішення забезпечують стабілізацію фітосанітарного стану посівів, зниження чисельності домінантних фітофагів до економічно безпечного рівня. В агробіоценозі посівів пшениці озимої ідентифіковано 58 видів комах–фітофагів, що належать до 21 родини. Найчисельніші групи шкідників, належать до рядів рівнокрилих і напівтвердокрилих, які становлять 40,4 та 24,8 % від загальної кількості виявлених фітофагів. Другою за чисельністю групою є твердокрилі (12,6 %). Найменше представлені перетинчастокрилі (6,1 %) та прямокрилі (2,6 %) комахи. У структурі шкідливого ентомокомплексу пшеничного агроценозу провідне місце посідав комплекс сисних фітофагів. Найбільшої чисельності набували представники родини щитників–черепашок (Scutelleridae), серед яких домінував вид – шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Суттєву частку фітофагів становили попелиці (надродина Aphidoidea) – велика та звичайна злакові попелиці. Серед трипсів (родина Thripidae) найпоширенішим і найнебезпечнішим видом був пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd.). У польових дослідженнях з оцінювання ефективності біологічних препаратів у контролі сисних шкідників встановлено їхню достатньо високу технічну ефективність у ранні строки після застосування. Обприскування посівів сучасними інсектицидами, обмежувало чисельність личинок шкідливої черепашки на рівні 86,6 %, злакових попелиць – 88,0 %, трипсів – 92,8 %. Поєднання суміші препарату Енжіо 247 SС та прилипача Тандем, забезпечило ефективність на рівні 92,8–100 %. Застосування відповідного варіанта технології забезпечило збереження врожаю на рівні 1,25 т/га. Встановлено, що в умовах Центрального Лісостепу України, найбільш сприятливими для формування більш продуктивних рослин, є пізній строк сівби (30 вересня), який забезпечував мінімальний розвиток кореневих гнилей, зниження чисельності шкідливих організмів і призводив до збереження високої густоти сходів.
Дата реєстрації
2026-04-01
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-01 / 2026-07-02
