Реєстраційний номер
0826U000767, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-05-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Формування резильєнтності майбутніх психологів засобами психологічного тренінгу в процесі професійної підготовки
Здобувач
Мартиненко Євгеній Олександрович,
Керівник Підбуцька Ніна Вікторівна
Опонент Кононенко Оксана Іванівна
Опонент Ткалич Маріанна Григоріївна
Рецензент Книш Анастасія Євгенівна
Рецензент Кузнецова Марія Маратівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Опис
Дисертаційна робота спрямована на теоретичне обґрунтування сутності та структури резильєнтності майбутніх психологів, розробку та емпіричну перевірку ефективності програми психологічного тренінгу як засобу її формування у процесі професійної підготовки.
Об’єкт дослідження – процес формування резильєнтності майбутніх психологів у системі їх професійної підготовки у закладах вищої освіти.
Предмет дослідження – психологічний тренінг як засіб цілеспрямованого формування резильєнтності майбутніх психологів.
Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування сутності та структури резильєнтності майбутніх психологів, розробка та емпірична перевірка ефективності програми психологічного тренінгу як засобу її формування у процесі професійної підготовки.
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми формування резильєнтності майбутніх психологів в умовах повномасштабного воєнного вторгнення та хронічного стресу населення в Україні, показано зв’язок роботи з науково-дослідною темою кафедри, сформульовано мету та задачі дослідження, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, наведено наукову новизну, практичне значення результатів, апробацію та публікації.
У першому розділі здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми резильєнтності майбутніх психологів: розглянуто еволюцію наукових уявлень про резильєнтність від розуміння як вродженої риси до визнання як динамічного процесу взаємодії захисних факторів і факторів ризику (Н. Гармезі, Е. Вернер, М. Раттер, Е. Мастен, Дж. Бонанно, С. Саутвік, А. Антоновський, Г. Лазос, О. Чиханцова, Н. Підбуцька); обґрунтовано специфіку професійної резильєнтності психолога; проаналізовано потенціал психологічного тренінгу як засобу формування особистісно-професійних якостей; побудовано теоретичну модель формування резильєнтності, що інтегрує процесуальний, системний, ресурсний та соціоекологічний підходи і має блокову структуру з п’яти компонентів (цільовий, змістовий, контекстуальний, процесуальний, результативний).
У другому розділі охарактеризовано методичні основи формування резильєнтності: обґрунтовано принципи побудови тренінгової програми (процесуальності, системності, активності та суб’єктності, професійної спрямованості, безпеки, рефлексивності); розроблено програму психологічного тренінгу «Резильєнтність психолога: від внутрішніх ресурсів до професійної стійкості» (64 академічні години, 8 модулів); описано методи та техніки тренінгу (когнітивно-поведінкові, рефлексивні, комунікативні); визначено критерії, показники та комплекс із дев’яти валідних психодіагностичних методик для оцінки рівня сформованості резильєнтності (CD-RISC-10, LOT-R, Шкала самооцінки Розенберга, СПА Роджерса – Даймонда, Методика ЕІ Холла, Тест «Ціль в житті» Крамбо – Махолік, КОС-2, Опитувальник лідерства Познера, 4DSQ Терлуїна).
У третьому розділі здійснено емпіричне дослідження ефективності тренінгової програми: описано організацію дослідження (вибірка – 188 здобувачів вищої освіти спеціальності «Психологія» НТУ «ХПІ», стратифікована рандомізація на експериментальну (n = 98) та контрольну (n = 90) групи); наведено результати констатувального етапу (знижений рівень резильєнтності: M = 21,69 при максимумі 40 балів, 74,5 % – середній рівень, 55,9 % – підвищена стрес-симптоматика); підтверджено еквівалентність груп на пре-тесті; реалізовано формувальний експеримент; здійснено порівняльний аналіз результатів контрольного етапу із застосуванням t-критерію Стьюдента та критерію χ² Пірсона.
У висновках наведено основні результати наукової роботи щодо вирішення поставлених задач дослідження.
За результатами дослідження отримано такі наукові результати:
– уточнено зміст поняття «резильєнтність майбутніх психологів» як динамічного процесу відновлення й особистісного зростання в умовах стресу та труднощів, що включає комплекс розвивальних внутрішніх ресурсів, важливих для ефективного здійснення фахової діяльності, що доповнює теорії Е. Мастен, Дж. Бонанно, Г. Лазос про процесуальну природу резильєнтності у контексті професійної підготовки;
– вперше побудовано теоретичну модель формування резильєнтності майбутніх психологів засобами психологічного тренінгу;
– вперше розроблено та апробовано цілісну програму психологічного тренінгу «Резильєнтність психолога: від внутрішніх ресурсів до професійної стійкості» (64 години, 8 модулів); доведено її статистично значущу ефективність (p < 0,001 за кожним із дев’яти показників, d Коена від 1,14 до 1,50);
підтверджено ефективність формувального впливу: частка студентів з високим рівнем резильєнтності в ЕГ зросла з 15,3 % до 33,7 %, частка з високим рівнем стрес-симптоматики знизилася з 55,1 % до 32,7 %; показники КГ залишилися стабільними (p > 0,05), що засвідчує внутрішню валідність експерименту.
Дата реєстрації
2026-04-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-02 / 2026-07-02
