Реєстраційний номер
0826U000816, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Агроекологічні стратегії управління фітоценотичним компонентом агроценозів кукурудзи континентальної зони України
Здобувач
Безвершук Ігор Миколайович,
Керівник Федонюк Тетяна Павлівна
Опонент Гамаюнова Валентина Василівна
Опонент Голобородько Кирило Констянтинович
Рецензент Довбиш Лариса Леонідівна
Рецензент Тимощук Тетяна Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Поліський національний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню агроекологічних стратегій управління фітоценотичним компонентом агроценозів кукурудзи в умовах континентальної зони України з метою зниження хімічного навантаження, оптимізації структури бур’янових угруповань і збереження продуктивності культури. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтенсивності землеробства, високою залежністю технологій вирощування кукурудзи від гербіцидів, спрощенням агробіорізноманіття та поширенням резистентних видів бур’янів.
У роботі агроценоз кукурудзи розглядається як складна екологічна система, де культура, бур’яни та ґрунт перебувають у тісній взаємодії. Доведено, що ефективність контролю бур’янів визначається не лише їх прямим знищенням, а здатністю змінювати умови середовища на користь культури. Дослідження відповідає цілям сталого розвитку сільського господарства, зокрема положенням Європейського зеленого курсу та стратегії «From Farm to Fork» щодо зменшення використання пестицидів і збереження біорізноманіття.
Метою роботи є обґрунтування інтегрованих агроекологічних стратегій управління бур’янами шляхом поєднання системи обробітку ґрунту, густоти посіву та рівня хімічного контролю. Методологія базується на багаторічному трифакторному польовому експерименті, використанні геоботанічних, фенологічних і фізико-хімічних методів, а також статистичного аналізу для оцінки впливу факторів та їх взаємодії.
Встановлено, що інтенсивне застосування гербіцидів призводить до спрощення видового складу бур’янів і поширення стійких видів. Натомість мінімізація обробітку ґрунту у поєднанні з оптимізованою або підвищеною густотою посіву створює умови для біологічного пригнічення бур’янів за рахунок зміни світлового режиму, просторової структури посіву та темпів розвитку культури. За таких умов можливе суттєве зменшення або повна відмова від гербіцидів без критичного зниження врожайності.
Показано, що формування бур’янових угруповань визначається комплексною дією агроекологічних факторів, серед яких ключову роль відіграє система обробітку ґрунту, тоді як густота посіву підсилює ефект контролю. Найефективніше пригнічення бур’янів забезпечується поєднанням поверхневого обробітку та підвищеної густоти посіву. Встановлено наявність стабільного ядра домінуючих видів бур’янів, що визначають конкурентні взаємодії в агроценозі.
Доведено, що фенологічний розвиток кукурудзи є чутливим індикатором дії агроекологічних чинників. Найбільший вплив мають система обробітку ґрунту та гербіцидний фон, тоді як густота посіву виконує модифікуючу роль. Відмова від гербіцидів подовжує вегетаційний період через конкуренцію з бур’янами, однак за оптимальних умов не призводить до суттєвих втрат урожайності.
Наукова новизна роботи полягає у розгляді агроценозів кукурудзи як динамічних екологічних систем, де бур’яни виступають не лише об’єктом контролю, а й індикатором стану агроекосистеми. Вперше доведено можливість цілеспрямованого регулювання бур’янових угруповань через поєднання агротехнологічних факторів та обґрунтовано біологічні механізми їх пригнічення.
Практичне значення результатів полягає у можливості зменшення застосування гербіцидів без істотного зниження врожайності кукурудзи. Запропоновані підходи можуть бути використані для вдосконалення технологій вирощування культури, агроекологічного моніторингу та впровадження принципів сталого землеробства.
Узагальнено, що ефективне управління бур’янами в агроценозах кукурудзи може бути досягнуте шляхом переходу від хімічно орієнтованих до інтегрованих агроекологічних стратегій, заснованих на регуляції екологічних ніш і конкурентних взаємодій, що забезпечує поєднання продуктивності та екологічної стійкості агроекосистем.
Дата реєстрації
2026-04-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-03 / 2026-07-01
