Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000821, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-05-2026 Статус Запланована Назва роботи Прогнозування успішності індукції пологів у впершенароджуючих вагітних із ризиком переношування вагітності Здобувач Мартич Андрій Миколайович, Керівник Говсєєв Дмитро Олександрович Опонент Жук Світлана Іванівна Опонент Дубоссарська Юліанна Олександрівна Рецензент Берестовий Олег Олександрович Рецензент Загородня Олександра Сергіївна Опис Проблема переношеної та вагітності пізнього терміну залишається однією з найбільш дискусійних у сучасному акушерстві через поступове зростання перинатальних ризиків після досягнення 41–42 тижнів гестації та необхідність своєчасного вибору тактики розродження. У міжнародній номенклатурі ключовим є розмежування «пізнього терміну» (41 тиж 0 дн – 41 тиж 6 дн) і «переношеної вагітності» (≥42 тиж 0 дн), оскільки саме за межами 41-го тижня прискорюється кумуляція ризиків антенатальної загибелі плода, неонатальних ускладнень, а також частішають прояви плацентарного «старіння» й зниження фетоплацентарних резервів. Клінічні рішення в цьому інтервалі критично залежать від точності встановлення гестаційного віку, адже помилки датування здатні призводити як до «псевдопереношування» з необґрунтованими втручаннями, так і до небезпечного запізнення з розродженням. У більшості сучасних настанов індукція пологів після 41 тижня розглядається як превентивна стратегія, що може зменшувати перинатальні втрати без пропорційного зростання частоти кесаревого розтину, однак у реальній практиці ефективність індукції суттєво варіює між пацієнтками. Найбільша клінічна складність виникає у впершенароджуючих, де «незріла» шийка матки, триваліша латентна фаза та гетерогенність відповіді на різні методи цервікальної підготовки підвищують ризик невдалої індукції з подальшим оперативним розродженням. Традиційні інструменти первинної оцінки, зокрема шкала Бішопа, залишаються практичними, але мають обмежену відтворюваність і дискримінаційну здатність, що стимулює пошук об’єктивніших предикторів. Перспективним напрямом є мультимодальна інтеграція антропометричних факторів, ультразвукової оцінки шийки матки (цервікометрія, характеристики воронки, топографія передлеглої частини), еластографічних параметрів її біомеханіки (strain-показники внутрішнього та зовнішнього вічка, співвідношення IOS/EOS, індекси жорсткості), а також біохімічних та імунологічних маркерів системної й локальної активації (IL-6, IL-8, активін A, антитіла до HSP60; тести цервіковагінального секрету fFN та phIGFBP-1). Саме така комбінація здатна відобразити багатокомпонентну природу «готовності до індукції» — від ремоделювання сполучної тканини шийки матки до інтенсивності запально-імунних сигналів і стану матковоцервікального інтерфейсу. У цьому контексті актуальність дослідження визначається потребою у надійному, відтворюваному та клінічно зручному інструменті прогнозування успішності індукції пологів у впершенароджуючих із ризиком переношування, що дозволить персоналізувати тактику ведення, зменшити частоту невиправданої ескалації втручань та оптимізувати материнські й перинатальні результати. Метою роботи було удосконалити алгоритм ведення впершенароджуючих вагітних із вагітністю пізнього терміну/переношеною вагітністю шляхом наукового обґрунтування та розроблення багатофакторної прогностичної моделі успішності індукції пологів, що інтегрує клінікоанамнестичні й антропометричні характеристики, інструментальні (ультразвукові та еластографічні) параметри шийки матки, а також лабораторно-біохімічні маркери, з визначенням їх незалежної прогностичної значущості, оцінкою діагностичної ефективності моделі (AUC, чутливість, специфічність) і проведенням двоцентрової валідації для забезпечення відтворюваності результатів та можливості подальшого впровадження в клінічну практику. Дата реєстрації 2026-04-03 Додано в НРАТ 2026-04-03 Закрити