Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000823, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Ліричний дискурс в українській мілітарній літературі сучасності. Здобувач Маліцька Анна Дмитрівна, Керівник Шевченко Тетяна Миколаївна Опонент Колкутіна Вікторія Вікторівна Опонент Біляцька Валентина Петрівна Рецензент Казанова Ольга Валеріївна Рецензент Томбулатова Іраїда Ігорівна Опис Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена значним поширенням в українському літературному процесі сучасності художніх текстів мілітарного спрямування. Найпродуктивнішими щодо кількості таких творів стали 2022-2023 рр. – перші роки активної фази російсько-української війни, період найбільш емоційного, когнітивного сприйняття подій і осмислення їх в образній формі українськими літераторами, їх самоідентифікації з обставинами буремного часу. Саме це дозволило критикам вести мову про новий етап сучасної української літератури, мілітарної зокрема, у різноманітті якої почали увиразнюватися специфічні тенденції: документування подій нової реальності в художньому тексті, увага до мистецьких рефлексій війни, певні жанрові та тематичні домінанти (наприклад, соціальна, патріотична, інтимна лірика; мала автодокументальна проза), а також оптимістичний і водночас різко емоційний пафос художніх творів, що свідчило про вагомість саме ліричного дискурсу в мілітарній літературі. Між тим саме поняття «мілітарна література» не було узвичаєним у літературознавстві і потребувало наукового уточнення з погляду самих текстів, активних у сучасному українському письменстві. Самі вірші, есеї і щоденники 2022-2023 рр. відповідної тематики з погляду проявів ліричного також не були обʼєктом системного вивчення, тож потреба цілісного осмислення самого феномену мілітарної літератури, так і відповідної творчості її представників зумовлює актуальність чинного дослідження. Об’єктом дослідження постали антології «Весна озброєна» (142 автори), «Війна 2022: есеї, поезія, щоденники» (42 автори), «Воєнний стан» (50 авторів). Також для аналізу і репрезентації типових ліричних технік мілітарної літератури сучасності обрано одноосібні поетичні збірки: «Дні тривог» А. Дністрового, «Сію тобі в очі» Л. Горової, «Люди з дієсловами» К. Калитко, «Тільки не пиши мені про війну» П. Вишебаби, «Закладка» Д. Лазуткіна, есеїстична збірка «Війна з тильного боку» А. Любки, що демонструють різноманітність авторських поглядів на події сьогочасної російсько-української війни і репрезентують актуальні художні практики її усвідомлення. Предметом дослідження постали різноманітні ліричні практики в сучасних поетичних і прозових (есеїстичних і щоденникових) текстах мілітарного спрямування. Мета дисертаційного дослідження полягає в дослідженні особливостей проявів ліричного дискурсу в сучасній українській мілітарній літературі 2022-2023 рр., передусім у поезії, а також в есеях і щоденниках. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання роботи: – обґрунтувати теоретичні засади й дискусійні дефініції щодо ліричного дискурсу в літературознавчих студіях минулого та сучасності; – окреслити історичний контекст і сучасний стан осмислення української мілітарної літератури з погляду критики і літературознавства; – проаналізувати шляхи увиразнення мілітарного дискурсу в поезіях 2022-2023 років; – дослідити інтенції до ліризації текстів автодокументальної і рефлексивної прози (есеїстики, щоденників) мілітарного спрямування; – схарактеризувати специфіку ліричного з огляду на документальні, меморіальні й терапевтичні практики в щоденниках та есеях 2022-2023 років; систематизувати літературні тенденції творів перших років повномасштабного вторгнення, передусім з позицій прояву ліричного, з метою позиціонування цієї творчості в українській літературі нового часу. З огляду на мету та завдання дисертації використано такі методи: біографічний метод, який уможливив категоризацію текстів як комбатантських, ветеранських, волонтерських тощо; структурний, спрямований на вивчення композиційної організації антологій і збірок та формальних маркерів ліричності; семіотичний, покликаний декодувати знаково-символічну систему творів мілітарного спрямування; психоаналітичний, який дозволив окреслити дражливі аспекти авторської психології, спричинені травмою війни, репрезентовані в художніх творах; культурно-історичний підхід, що продемонстрував відображення воєнних реалій у художній літературі від давнини до сучасності; компаративний аналіз, який уможливив порівняння текстів про війну з окремими зразками попередніх епох, а також інтертекстуальні та інтермедіальні зіставлення. Теоретико-методологічною базою дослідження стали праці, у яких осмислено поняття дискурсу в літературознавстві (С. Андрусів, Е. Бенвеніст, Т. Бовсунівська, Т. Гундорова, І. Девдюк, Т. ван Дейк, С. Павличко, М. Стецик, Ю. Черняк), особливості лірики як роду літератури (Т. Бовсунівська, О. Галич, Ґ. Геґель, Г. Горішна, І. Франко, О. Шаф, Ф. Шеллінг), феномен ліричного та інтенцію до ліризації у прозових текстах (В. Іванишин, Ю. Ковалів, А. Ткаченко, М. Ткачук, Т. Шевченко); розвідки про історичний розвиток мілітарної літератури в українському письменстві (І. Захарчук, М. Лановик, Є. Маланюк, Я. Поліщук, О. Пухонська, М. Рябченко, Г. Улюра, Д. Чижевський) тощо. Дата реєстрації 2026-04-03 Додано в НРАТ 2026-04-03 Закрити