Реєстраційний номер
0826U000847, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-05-2023
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
«Архетип трікстера та його інтерпретація в українській музичній культурі кінця XX ст. – початку XXI ст.»
Здобувач
Турчина Марія Олександрівна,
Керівник Северинова Марина Юріївна
Опонент Чібалашвілі Асматі Олександрівна
Опонент Демчук Руслана Вікторівна
Рецензент Сюта Богдан Омелянович
Рецензент Бабушка Лариса Дмитрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 034 «Культурологія» (03 «Гуманітарні науки»). Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Міністерство культури та інформаційної політики України. Київ, 2023.
Зміст анотації. Дисертаційне дослідження присвячене вивченню архетипу трікстера в українській музичній культурі кінця XX – початку XXI століття. Не зважаючи на численні наукові розвідки в яких досліджується феномен архетипу, певною лакуною залишається вивчення архетипу трікстера та його інтерпретацій в українській культурі кінця XX – початку XXI століття. Легенди та міфи про трікстера у великій мірі вже були розглянуті з точки зору антропологічного, етнографічного та історичного контекстів. Однак, за межами вивчення архетипу трікстера залишилися наукові розвідки в широкому культурологічному контексті, а також дослідження його інтерпретацій на прикладах конкретних творів української літератури, образотворчого та музичного мистецтва. Чим і зумовлюється актуальність дослідження.
Тому метою дисертації є комплексне вивчення, аналіз та інтерпретація сутнісних рис архетипу трікстера, його трансформацій в українській музичній культурі кінця XX – початку XXI століття.
У дослідженні уперше здійснено синтез культурологічного та музикознавчого підходів у вивченні архетипу трікстера, що надало можливість виявити сутність цього феномену в українській музичній творчості зазначеного періоду. Виявлено генетичний зв'язок архетипу трікстера з культурним героєм, а також прослідковано трансформацію архетипу трікстера в культурного героя та героя культури у сучасному українському мистецтві та літературі. У даному контексті проаналізовано твори українських композиторів: жахОперу «Гамлет» Р. Григоріва та І. Разумейка; ораторію Г. Гаврилець «Барбівська коляда»; оперу С. Луньова «Москва-Петушки». Крім цього, досліджено особливості образів трікстера, культурного героя та героя культури в п’єсі «Гамлет, або феномен датського кацапізму» Л. Подерв’янського, а також тексті В. Шекспіра «Гамлет, принц данський» у перекладі Ю. Андруховича. Феномен трікстерства проаналізовано на прикладі мистецького напрямку «Жлоб-арт», виявлено сутнісні риси цього феномену, що є близькими до трікстерства – провокативність, маргінальність, блюзнірство, карнавалізація тощо. Доведено, що головними чинниками трікстерізації художніх образів є: зіставлення міфологізованого та реального часопросторів, трансгресивний перехід, поетика оксюморонних зближень, утворення гіперреальності, сакралізація або десакралізація світу в залежності від обставин, перекодування тексту та контексту, використання вербально-музичних алюзій. Отримало подальший розвиток: дослідження феномена «архетип» як універсалії культури, архетипу трікстера та культурного героя; подальшої розробки набули ідеї міфопоетики художньої творчості; уточнено властивості та функції трікстера, культурного героя та героя культури; термінологічне значення понять «архетип», «трікстер», «культурний герой», «homo-zhlobalicus» у культурологічному дискурсі.
У дисертаційному дослідженні розглянуто поняття «архетип» у науково-дослідницькій літературі. Виявлено, що архетип – це метакатегорія, яка присутня не лише в аналітичній психології, а й в різних сферах гуманітарного знання – філософії, культурології, філології, мистецтвознавстві тощо. Архетипами є загальні надособистісні схеми, першооснови, моделі, що виникли ще в ранні часи людства та якими просякнута вся культура сучасної людини. Вони є складовою змістовності колективного позасвідомого, що властиве всьому людству та впливає на свідомість окремої людини.
Дата реєстрації
2026-04-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-06 / 2026-07-14
