Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000880, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Соціальні мережі як інструмент впливу на політичну стабільність та безпеку ЄС Здобувач Гончар Максим Володимирович, Керівник Барановський Фелікс Володимирович Опонент Новакова Олена Вікторівна Опонент Проноза Інна Іванівна Рецензент Шуст Наталія Борисівна Рецензент Гусєва Наталія Юріївна Опис Сучасний етап розвитку глобального інформаційного суспільства та стрімка цифровізація політичних процесів актуалізують проблему трансформації соціальних мереж із комунікаційних майданчиків на потужний інструмент впливу на політичну стабільність та безпеку міжнародних об’єднань, зокрема Європейського Союзу. Зокрема в роботі визначено особливості «веапонізації» (перетворення на зброю) соціальних мереж, що надає можливість вповні розглядати загрози, які створюють авторитарні режими для європейської безпеки та політичного ладу, використовуючи цифровий простір. Необхідність вивчення механізмів використання соціальних медіа як засобів гібридної війни, дезінформації та маніпуляції громадською думкою є нагальною для аналізу стійкості демократичних систем у сучасному геополітичному контексті. Дисертація присвячена переосмисленню ролі соціальних мереж у архітектурі безпеки Європейського Союзу. В роботі концептуалізовано феномен «інфраструктурної заплутаності» як фактора обмеження цифрового суверенітету держав ЄС у взаємодії з приватними технологічними гігантами. Ретроспективний аналіз глобальних загроз, які постають перед ЄС та поступова трансформація європейських безпекових стратегій свідчить про необхідність переосмислення ролі соціальних мереж як однієї з ключових технологій у безпековій сфер. З урахуванням повномасштабного вторгнення Росії в Україну та системного інформаційного тиску з боку авторитарних систем на європейський інформаційний простір особливої актуальності набуває питання здатності ЄС формувати єдину політику захисту свого цифрового суверенітету. Ця необхідність актуалізує проблематику стійкості демократичних інститутів витримувати атаки алгоритмічної «цифрової зброї» без утрати основоположних цінностей, зокрема свободи слова. Ці питання потребують переосмислення класичних теорій постіндустріального суспільства через призму новітніх концептів «техноавторитаризму» та «мережевої влади». У роботі доведено, що традиційні підходи до вивчення соціальних мереж як засобів міжособистісної взаємодії мають бути доповнені аналізом їхньої ролі в мобілізації протестних рухів («Арабська весна», «Революція Гідності», протести в Гонконзі, тощо) та у поступовому зростанні їх впливу на політичну сферу. В дисертації розглянуті виклики сучасних алгоритмів соціальних мереж, які формують «бульбашки дезінформації», розмиваючи довіру до офіційних інституцій та традиційних медіа. Окремо висвітлена роль нової технологічної еліти та моральні дилеми, викликані архітекторами цих систем. В дисертаційному дослідженні проаналізовано основні етапи формування безпекової політики ЄС у цифровій сфері: від добровільних кроків окремих країн членів ЄС, у регуляції цих медіумів, до поступовог о жорсткого регулювання та санкційних політик, зокрема через Акт про цифрові послуги (DSA). Визначено особливості національних підходів країн-членів до регулювання соцмереж: від жорсткого юридичного примусу в Німеччині (закон NetzDG) та захисту виборів у Франції до стратегій «психологічної оборони» та медіаграмотності в країнах Балтії, Королівства Швеції. Систематизовано типи «цифрової зброї» (інфраструктурна, психологічна, алгоритмічна, соціальна) та проаналізовано методи їх застосування в сучасних міждержавних конфліктах. Удосконалено розуміння поняття «веапонізація соціальних мереж» у контексті концепції «стовпів підтримки» Джина Шарпа, що дозволяє розглядати інформаційні операції як спосіб руйнування легітимності демократичних режимів без прямого застосування військової сили. На основі аналізу досвіду наявного досвіду європейських країн запропоновано модель «цифрової громадянської оборони», яка передбачає напрацювання спроможності громадян «відмовляти у співпраці» кампаніям з дезінформації в соціальних мережах. Практичне значення результатів дослідження полягає у визначенні факторів, що впливають на вразливість демократичних систем до зовнішніх інформаційних атак, та розробці рекомендацій для зміцнення стратегічних комунікацій у країнах, що перебувають під гібридним тиском. Отримані результати надають можливості їх інтеграції в політики оборонних стратегій та при розробці політик у сфері інформаційного безпеки. Актуальність проведеного дослідження відповідає критичним викликам сучасної політології та міжнародних відносин в умовах глобального протистояння демократичних та авторитарних систем. Дослідження створює підґрунтя для розробки довгострокових стратегій захисту демократії від «гострої сили» автократій та сприяє формуванню нового концепту цифрової безпеки як невід’ємної складової національної безпеки сучасної держави. Дата реєстрації 2026-04-07 Додано в НРАТ 2026-04-07 Закрити