Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000888, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Особливості клінічного перебігу, вуглеводного обміну та фактори росту у хворих на артеріальну гіпертензію, що перенесли COVID-19 Здобувач Стаднік Олександр Ігорович, Керівник Курята Олександр Вікторович Опонент Більченко Олександр Вікторович Опонент Колесник Михайло Юрійович Рецензент Колесник Тетяна Володимирівна Рецензент Литвин Катерина Юріївна Опис Дисертаційну роботу присвячено актуальній проблемі сучасної медицини — визначенню особливостей клінічного та психоемоційного стану, когнітивної функції, вуглеводного обміну, функціонального стану нирок і ролі факторів росту у хворих на артеріальну гіпертензію, які перенесли COVID-19, підвищенню ефективності їх лікування у постковідному періоді шляхом диференційного вибору медикаментозних засобів. Актуальність дослідження зумовлена тим, що у пацієнтів з артеріальною гіпертензією після перенесеного COVID-19 зберігаються клінічні, когнітивні, психоемоційні, гемодинамічні та метаболічні порушення, тоді як підходи до їх комплексної оцінки та біомаркерного супроводу залишаються недостатньо визначеними. Особливе значення у цій категорії хворих мають показники вуглеводного обміну, фактори росту, а саме: інсуліноподібний фактор росту 1 (IGF-1), трансформуючий фактор росту β1 (TGF-β1), які відображають поєднання метаболічних змін, активації фіброзу, запалення та взаємозв’язок із порушенням функціонального стану нирок та ремоделюванням органів-мішеней. Дослідження було двоетапним. На І етапі до аналізу включено 260 пацієнтів, із яких після виключення 10 осіб сформовано дві групи: пацієнти з артеріальною гіпертензією та перенесеним COVID-19 (АГ+/COVID-19+, n=163) і пацієнти без артеріальної гіпертензії з перенесеним COVID-19 (АГ−/COVID-19+, n=87). У межах групи АГ+/COVID-19+ виділено підгрупу пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією (АТ ≤140/90 мм рт. ст., n=94) та підгрупу з неконтрольованою артеріальною гіпертензією (АТ >140/90 мм рт. ст., n=69). На ІІ етапі дослідження вивчали особливості клінічної маніфестації постковідного періоду у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, зокрема динаміку клінічних симптомів, показники психоемоційного стану, когнітивної функції, функціонального стану органів-мішеней та вуглеводного обміну. Наукова новизна. Вперше у хворих на АГ, що перенесли COVID-19, встановлено, що зниження рівня IGF-1 асоціюється не лише з порушеннями вуглеводного обміну, а й зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації та показниками артеріального тиску, зокрема із систолічним і діастолічним артеріальним тиском, що розширює уявлення про його значення як інтегрального маркера метаболічних, ниркових і гемодинамічних змін. Це дає можливість розглядати IGF-1 як окремий маркер постковідного синдрому. Уперше показано, що у хворих на АГ, що перенесли COVID-19, підвищення рівня TGF-β1 пов’язане з порушеннями вуглеводного обміну, а і з погіршенням функції нирок та показниками артеріального тиску. Вперше у проспективному дослідженні у хворих на АГ, що перенесли COVID-19, встановлено, що додаткове застосування мельдонію на фоні незмінної базисної терапії супроводжується нормалізацією індексу HOMA-IR та рівня інсуліну, а також додатковим впливом на рівень IGF-1 порівняно з контрольною групою. Набули подальшого розвитку дані щодо когнітивних, психоемоційних і соматичних порушень у хворих на АГ, що перенесли COVID-19, оскільки встановлено відсутність статистично значущого лінійного зв’язку між вихідним рівнем артеріального тиску та показниками MMSE, PHQ-9 і SSS-8. Запропоновано використання комбінації L-аргініну, L-карнітину та коензиму Q10 у хворих на АГ, що перенесли COVID-19. Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати розширюють можливості клінічної оцінки стану хворих на АГ, що перенесли COVID-19, за рахунок комплексного врахування клінічних проявів, показників вуглеводного обміну, функціонального стану нирок, когнітивного та психоемоційного статусу, а також рівнів IGF-1 і TGF-β1. Показано, що у хворих на АГ, що перенесли COVID-19, визначення рівнів IGF-1 і TGF-β1 доповнює оцінку метаболічних і ниркових порушень. Зниження IGF-1 асоціюється з більш несприятливими змінами вуглеводного обміну, зниженням швидкості клубочкової фільтрації та показниками артеріального тиску, тоді як підвищення TGF-β1 пов’язане з більш вираженими порушеннями вуглеводного обміну та зниженням функціонального стану нирок за відсутності самостійного зв’язку з поточними показниками систолічного і діастолічного артеріального тиску. Це дозволяє використовувати зазначені показники для більш повної характеристики клініко-метаболічного профілю хворих. Отримані дані можуть бути використані в практичній роботі лікарів-терапевтів, сімейних лікарів та лікарів внутрішньої медицини при обстеженні, визначенні груп ризику, моніторингу та виборі додаткових підходів до лікування хворих на АГ, що перенесли COVID-19. Дата реєстрації 2026-04-07 Додано в НРАТ 2026-04-07 Закрити