Реєстраційний номер
0826U000897, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-05-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Психічні розлади при втраті та горюванні: особливості перебігу, фактори ризику, діагностика, принципи втручання
Здобувач
Лещук Ірина Володимирівна,
Керівник Хаустова Олена Олександрівна
Опонент Герасименко Лариса Олександрівна
Опонент Огоренко Вікторія Вікторівна
Рецензент Абдряхімова Ціра Борисівна
Рецензент Дзеружинська Наталія Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Повномасштабне вторгнення Росії на територію України 24.02.2022 року як продовження загарбницької військової політики попередніх восьми років (до 2022 року), спричинило поглиблення гуманітарної кризи, що негативним чином відобразилося на психічному здоров’ї населення. Війна принесла як втрати серед військових та цивільного населення, так і перебування в умовах тривало підвищеного рівня стресу, збільшуючи поширеність психічних розладів у тих, хто пережив смерть чи загибель близьких людей. За даними дослідження Redican та колег, опублікованого у 2024 році, 87,7% дорослих українців мали досвід переживання втрати щонайменше однієї близької людини протягом свого життя. У реаліях триваючої кілька років війни горювання поступово перетворюється на масове соціальне явище, що є одним з викликів для системи охорони психічного здоров'я.
Горювання є природною психобіологічною реакцією на значущу для людини втрату. В основі цієї реакції лежить сепараційний дистрес або дистрес розлуки (Boelen, 2022). У більшості випадків це адаптаційний процес, що завершується інтеграцією досвіду втрати в автобіографічну пам'ять. Однак, за певних обставин? горювання може набувати патологічного характеру, тобто ставати тривалим, персистуючим та інвалідизуючим. Цей стан отримав нозологічне визначення у останніх переглядах міжнародних психіатричних класифікацій: розлад тривалого горя (РТГ) був включений до Міжнародної класифікації хвороб 11-го перегляду (МКХ-11, ВООЗ, 2018) та Діагностичного і статистичного мануалу психічних розладів (DSM-5-TR, APA, 2022). Відповідно до МКХ-11, діагноз РТГ може встановлюватись не раніше ніж через 6 місяців після втрати, а за DSM-5-TR, не раніше 12 місяців.
Умови воєнного часу формують також специфічний контекст, який підвищує ризик переходу нормального горювання у патологічне. Переважно раптовий та насильницький характер воєнних втрат, неможливість або обмеження у проведенні поховальних ритуалів, поширеність невизначених втрат через зникнення безвісти близької людини або її перебування у полоні, досвід переживання множинних втрат, хронічне стресове навантаження можуть обтяжувати перебіг горювання через зниження адаптаційної спроможності до проходження цього процесу та асиміляції досвіду. Дослідження Redican та співавторів показало, що особи, які втратили близьких унаслідок воєнних дій, у три рази частіше відповідали діагностичним критеріям РТГ, порівняно з тими, чиї близькі померли від природних причин (Redican et al., 2024).
Горювання в умовах воєнного часу нерідко ускладнюється розвитком супутніх психічних розладів: посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривожних та депресивних розладів. Алгоритми надання психіатричної та психосоціальної допомоги при РТГ, ПТСР та тривожно-депресивних розладах відрізняються, це наголошує на клінічній значущості їх диференційної діагностики. Систематичних даних про типологію симптоматичних профілів горювання, визначених предикторів та превенторів психічних розладів в контексті переживання втрати близької людини та адаптованих до використання з україномовними людьми діагностичних інструментів не є достатньо. Також в Україні відсутні затверджені національні клінічні настанови та протоколи щодо психіатричного та психосоціального супроводу осіб, що переживають горювання. Це може розглядатися як системна прогалина в умовах триваючої кілька років війни (Pinchuk et al., 2024).
Вищеописане визначає актуальність даного дослідження та обґрунтовує вибір теми.
Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування та удосконалення психіатричної допомоги особам, які переживають втрату близької людини під час війни в Україні, на основі аналізу психопатологічних проявів горювання, симптомів розладу тривалого горя, посттравматичного стресового розладу, тривожної та депресивної симптоматики та чинників, асоційованих з їх вираженістю, шляхом розробки комплексної скринінгової оцінки психічного стану та принципів психосоціального супроводу.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати сучасні наукові підходи до розуміння процесу горювання, розладу тривалого горя та наслідків втрати близької людини для психічного здоров’я, зокрема в умовах воєнного стресу.
2. Вивчити соціально-демографічні, клінічні та психосоціальні характеристики осіб, які пережили втрату близької людини в умовах триваючої війни, та дослідити їх зв'язок із вираженістю психопатологічної симптоматики.
3. Провести психометричну оцінку (оцінити внутрішню узгодженість, факторну структуру, конвергентну валідність, валідність відомих груп у досліджуваній вибірці) скринінгових, діагностичних та таких, що оцінюють психологічні процеси, інструментів, що можуть використовуватися для дослідження психічного стану людей, які переживають втрату.
4. Здійснити клініко-психопатологічну характеристику виявлених типів перебігу горювання за показниками симптомів РТГ, ПТСР, тривожних та депресивних розладів.
Дата реєстрації
2026-04-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-07 / 2026-07-01
