Реєстраційний номер
0826U000898, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Інфекційний мононуклеоз у практиці сімейного лікаря: особливості сучасного перебігу та оцінка ефективності різних методів діагностики у дітей та дорослих
Здобувач
Дзюбенко Наталія Леонідівна,
Керівник Голубовська Ольга Анатоліївна
Опонент Андрейчин Михайло Антонович
Опонент Косаковський Анатолій Лук'янович
Рецензент Крамарьов Сергій Олександрович
Рецензент Дєєва Юлія Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Актуальність. Інфекційний мононуклеоз – гостре антропонозне вірусне захворювання, яке зазвичай спричинене вірусом Епштейна-Барр, також відомим як вірус герпесу людини 4 типу [1]. Серед інших причин слід виділити цитомегаловірус, герпесвірус людини 6 типу, збудник токсоплазмозу, вірус імунодефіциту людини та аденовірус [2]. Одним з найбільш поширених захворювань дитячого віку є інфекційний мононуклеоз (частота уражень до 3-х років сягає 80 %). До досягнення повноліття близько 90 % людей інфікуються вірусом інфекційного мононуклеозу [3].
Сучасний клінічний поліморфізм інфекційного процесу може перебігати як в латентній формі, так і призводити до розвитку важких і навіть летальних випадків захворювання. Однак проблеми раннього прогнозування можливих варіантів перебігу хвороби і його наслідків залишаються не до кінця з'ясованими та вимагають подальшого вивчення. За останні роки стрімко розвинулась первинна ланка медичної допомоги, що дозволила багатьом пацієнтам отримувати своєчасну допомогу на догоспітальному етапі, запобігаючи розвитку ускладнень та несприятливих наслідків інфекційного мононуклеозу.
Прогрес лабораторних технологій та їх доступність допомагає запобігати несприятливим наслідкам інфекційного мононуклеозу на догоспітальному етапі, що дозволить доповнити алгоритми діагностики, оптимізувати їх та зробити доступними для первинної медичної ланки. Це має сприяти вдосконаленню діагностичних методів та лікування хворих на інфекційний мононуклеоз.
Мета дослідження: удосконалити алгоритм діагностики інфекційного мононуклеозу у дорослих та дітей на підставі вивчення особливостей його сучасного перебігу та ефективності різних методів клініко-лабораторного обстеження.
У відповідності до мети сформульовані наступні задачі дослідження:
1. Проаналізувати динаміку кількості випадків інфекційного мононуклеозу серед дорослих та дітей протягом 2017–2025 років.
2. Вивчити особливості сучасного перебігу інфекційного мононуклеозу.
3. Вивчити сучасні особливості загально-клінічних та біохімічних змін в крові у хворих на інфекційний мононуклеоз у дорослих та дітей в залежності від форми перебігу.
4. Вивчити інформативність специфічних методів діагностики при інфекційному мононуклеозі.
5. Розробити діагностичний алгоритм поетапного обстеження хворого з підозрою на інфекційний мононуклеоз із використанням загально-клінічних, біохімічних, інструментальних та специфічних серологічних методів обстеження.
Методи дослідження: з метою реалізації поставленої мети дослідження було проведено ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів, хворих на інфекційний мононуклеоз: аналіз об’єктивних даних, результатів загальноклінічних методів дослідження (показників загального аналізу крові, біохімічного аналізу крові), спеціальних методів дослідження (серологічних досліджень на антитіла IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (VCA IgM), IgG до капсидного антигену (VCA IgG), IgG до ядерного антигену (EBNA IgG), визначення ДНК вірусу Епштейна-Барр методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), проведення Monospot-тесту для якісного виявлення гетерофільних антитіл, визначення ДНК цитомегаловірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), інструментальних методів дослідження (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД ОЧП)), виконана статистична обробка отриманих матеріалів дослідження.
За даними дослідження були отримані наступні результати:
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
У дисертації вперше на підставі ретроспективного аналізу 64812 лабораторних досліджень проведено комплексну оцінку змін у структурі використання серологічних та молекулярно-генетичних методів діагностики інфекційного мононуклеозу в сучасній реальній клінічній практиці та встановлено стабільність маркера VCA IgM як найбільш надійного показника гострої Епштейна-Барр вірусної інфекції незалежно від змін діагностичної стратегії.
Вперше встановлено, що віроцити вже при пороговому значенні ≥3 % на початку захворювання мають максимальну дискримінаційну здатність (AUC=1,0) для диференціації інфекційного мононуклеозу від гострих респіраторних вірусних інфекцій, що уточнює існуючі уявлення про їх діагностичну цінність.
Вперше показано, що рівень лактатдегідрогенази є біохімічним показником, який достовірно відрізняється між типовим та атиповим перебігом інфекційного мононуклеозу, що дозволяє розглядати його як додатковий маркер для ранньої діагностики атипового перебігу захворювання. Удосконалено підходи до лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу шляхом визначення оптимальних порогових значень аланінамінотрансферази (>36 Од/л) та лактатдегідрогенази (>392 Од/л) як інформативних допоміжних діагностичних критеріїв із високими показниками чутливості.
Дата реєстрації
2026-04-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-07 / 2026-07-02
