Реєстраційний номер
0826U000917, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-патогенетичне обгрунтування додавання вітаміну D3 до антигіпертензивної терапії у хворих на неускладнену артеріальну гіпертензію
Здобувач
Тарасюк Аліна Павлівна,
Керівник Кондратюк Віталій Євгенович
Опонент Сіренко Юрій Миколайович
Опонент Кравченко Анатолій Миколайович
Рецензент Потаскалова Вікторія Сергіївна
Рецензент Комісаренко Юлія Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науковопрактичного завдання внутрішньої медицини – науковому обґрунтуванню та розробці комплексної антигіпертензивної терапії з додаванням препарату вітаміна D для оптимізації та підвищення ефективності лікування неускладненої артеріальної гіпертензії у хворих залежно від ступеня забезпеченості організма вітаміном D.
Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих на неускладнену артеріальну гіпертензію шляхом вивчення патогенетичних зв’язків між показниками центральної гемодинаміки, добового моніторування артеріального тиску з визначенням циркадного ритму, структурнофункціональним станом серця, цитокіновим статусом, метаболічними порушеннями, якістю життя та забезпеченістю організму вітаміном D, наукового обґрунтування і розробки комплексної антигіпертензивної терапії з додаванням препарату вітаміна D.
Завдання дослідження:
1. Визначити частоту, вираженість порушення забезпеченості організму вітаміном D у хворих на неускладнену АГ.
2. Дослідити системну гемодинаміку, параметри та особливості циркадного ритму АТ за даними добового моніторування у хворих на неускладнену АГ у залежності від забезпеченості вітаміном D.
3. Визначити особливості ремоделювання та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на неускладнену АГ у залежності від забезпеченості вітаміном D.
4. Оцінити рівні про (ІЛ-6 та ІЛ-8) і протизапальних (ІЛ-4) цитокінів, параметри ліпідного профілю, у хворих на неускладнену АГ у залежності від забезпеченості вітаміном D3.
5. Визначити структуру та характер змін якості життя у хворих на неускладнену АГ у залежності від забезпеченості вітаміном D.
6. Провести аналіз впливу препарату вітаміну D3 при додаванні до стандартної однотипової комбінованої антигіпертензивної терапії на структурно-функціональний стан серця, офісні та добові параметри АТ, рівні про і протизапальних цитокінів, показники ліпідного профілю, якість життя у хворих на неускладнену АГ за умов дефіциту або недостатності вітаміну D.
Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та завдань в основу дисертаційної роботи було взято результати клінічних, лабораторних та інструментальних обстежень хворих, які проводилися на базі кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця у терапевтичному, неврологічному відділеннях стаціонару та консультативно-діагностичній поліклініці Університетської клініки НМУ імені О.О. Богомольця. Було залучено та обстежено 205 осіб серед яких у проспективному дослідженні під спостереженням знаходилось 70 хворих на АГ із дефіцитом та недостатністю вітаміну D (досліджувана група), які проходили амбулаторне та/або стаціонарне лікування та подальше спостереження протягом 2022-2025 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових волонтерів відповідного віку та статі.
Дисертаційне дослідження було проведено в 3 етапи: І етап – скринінгове інструментальне та лабораторне обстеження з визначенням ступеня забезпеченості організму вітаміном D у хворих на АГ, які проходили амбулаторне та стаціонарне лікування; ІІ етап – формування досліджуваної групи 70 хворих на АГ із дефіцитом та недостатністю вітаміну D з відповідною корекцією антигіпертензивної терапії та додатковим включенням препарату вітаміну D. Досліджувані хворі були розподілені на дві рандомізовані групи: основна (n=35) та група порівняння (n=35). Рандомізація включала розподіл хворих по групам зі співставленням їх за віком, статтю, тяжкістю та тривалістю перебігу АГ; ІІІ етап – повторне лабораторне та інструментальне обстеження досліджуваної групи з оцінкою ефективності запропонованої комбінованої терапії.
На етапі скринінгового обстеження хворих були використані загальноприйняті стандартні клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження: загальноклінічні (загальний аналіз крові та сечі, біохімічне дослідження крові з визначенням ліпідного спектру крові, електролітів, креатиніну, офісне вимірювання АТ, вимірювання обсягу талії, підрахунок індексу маси тіла); інструментальні (ДМАТ, доплер-ЕхоКГ); імуноферментний аналіз (визначення рівня вітаміну D, визначення інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), ІЛ-8 та ІЛ4); анкетування (оцінка якості життя за допомогою опитувальника sf-36);
статистичні методи.
На другому етапі для виконання поставлених завдань пацієнтам із неускладненою АГ було визначено забезпеченість організму вітаміном D та відібрано 70 пацієнтів, які мали дефіцит та недостатність і відповідали критеріям включення у дослідження.
Дата реєстрації
2026-04-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-07 / 2026-07-01
