Реєстраційний номер
0826U000934, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-05-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Стратегічне управління промисловими підприємствами в контексті цифрової трансформації
Здобувач
Олифіренко Іван Сергійович,
Керівник Попело Ольга Володимирівна
Опонент Газуда Леся Михайлівна
Опонент Малецька Ольга Іванівна
Рецензент Харченко Юлія Петрівна
Рецензент Повна Світлана Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Чернігівська політехніка"
Опис
У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні положення стратегічного управління промисловими підприємствами та поглиблено прикладні засади його удосконалення в умовах цифрової трансформації.
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних положень стратегічного управління промисловими підприємствами та поглиблення прикладних засад його удосконалення в умовах цифрової трансформації.
Об’єктом дослідження є процес удосконалення стратегічного управління промисловими підприємствами в контексті цифрової трансформації.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних положень щодо удосконалення стратегічного управління промисловими підприємствами в контексті цифрової трансформації.
У дисертації поглиблено понятійно-категоріальний апарат у частині уточнення змісту категорії «стратегічне управління», що здійснено через детальний аналіз сформованих наукових концепцій трактування дефініцій «стратегія» та «система управління». Це дозволило запропонувати визначення стратегічного управління як безперервного, динамічного та системного процесу управління суб’єктом господарювання, який зосереджується на використанні людського потенціалу, спрямований на задоволення потреб споживачів, що дозволяє адаптуватися до змін навколишнього середовища та ефективно використовувати свої конкурентні переваги для досягнення поставлених цілей.
Обґрунтовано наукові підходи до розуміння змісту стратегічного управління підприємством, серед яких виокремлено класичний, еволюційний, поведінковий, системний, контингентний, ресурсний, динамічний та цифровий. Це дало можливість обґрунтувати сутність такого управління і, на відміну від інших досліджень, визначити ознаки його ефективності, конкретизувати об’єктивні та суб’єктивні чинники, які впливають на її забезпечення в довгостроковій перспективі, з’ясувати особливості трансформації механізму стратегічного управління в умовах цифрової економіки.
Удосконалено системний підхід до розгляду змісту дефініції «система стратегічного управління підприємством», яку визначено як комплекс управлінських рішень, спрямованих на реалізацію відповідних процесів, їхніх елементів та інструментарію, поєднання яких є основою для формування та подальшої реалізації цілей підприємства, стратегії досягнення яких враховують існуючі та потенційні виклики внутрішнього та зовнішнього середовищ. Це у подальшому дало можливість виокремити елементи функціонування та трансформації такої системи (дослідження середовища, визначення цілей, вибір та розробка стратегій досягнення цілей, реалізація обраних стратегій, моніторинг реалізації стратегій), конкретизувати її функції, особливості їх реалізації в межах промислового підприємства та онтологічні принципи (системності, цілеспрямованості, адаптивності, прогностичності, інтеграції ресурсів, управління змінами).
Поглиблено методичні положення визначення рівня цифрової зрілості промислового підприємства, які, на відміну від існуючих, розширені обґрунтуванням доцільності розрахунку інтегрального індексу цифрової зрілості, який запропоновано оцінювати на основі таких показників: рівень автоматизації, онлайн-презентація, ERP / MES / CRM, CAD / CAE / PLM. Це дало можливість провести розрахунок зазначеного індексу для реально діючих підприємств та визначити базові системні перешкоди, які сьогодні існують у напрямі цифровізації діяльності промислових підприємств.
У дисертації поглиблено науковий підхід до виокремлення та систематизації моделей формування системи стратегічного управління промисловим підприємством, який, на відміну від існуючих концепцій, полягав у виокремленні видів таких моделей та описі їхньої сутності, що дозволило обґрунтувати переваги, недоліки та доцільність використання різних видів зазначених моделей з урахуванням наявного внутрішнього потенціалу промислового підприємства до цифрової трансформації та наслідків використання сучасних інноваційно-інформаційних технологій у його функціонуванні.
У дисертаційній роботі автором удосконалено теоретико-прикладні положення функціонування механізму цифрової трансформації системи стратегічного управління промислового підприємства, що, на відміну від наявних підходів, було здійснено через виокремлення двох базових підсистем: організаційно-виробничої та економічної, а також визначення їхніх функцій, базових процесів та принципів. Це дозволило обґрунтувати специфічні риси зазначеного механізму, поглибити методичні та прикладні аспекти функціонування системи стратегічного управління інноваційним розвитком промислового підприємства.
Дата реєстрації
2026-04-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-09 / 2026-07-02
