Реєстраційний номер
0826U000942, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Абстрактний пейзаж в китайському живописі другої половини XX – початку XXI ст.: У Гуанчжун, Чу Де-Чун, Цзао Воу-Кі
Здобувач
Чжу Цзяньсюнь --,
Керівник Токар Марина Іванівна
Опонент Бабунич Юлія Ігорівна
Опонент Тарасов Володимир Володимирович
Рецензент Котляр Євген Олександрович
Рецензент Ковальова Марія Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Опис
Дисертація присвячена абстрактному пейзажу в живописі другої половини XX – початку XXI ст., представленому творчістю художників У Гуанчжуна, Чу Де-Чуна та Цзао Воу-Кі в контексті трансформації традиційної китайської пейзажної образності під впливом західного модернізму, де каліграфічний жест і ритмічна багатошаровість стають засобами синтезу східної онтології простору з експресивними техніками абстрактного експресіонізму, що дозволяє вперше комплексно проаналізувати еволюцію від фігуративності до «космічної» абстракції, як культурного діалогу Сходу і Заходу, з акцентом на індивідуальні моделі митців як піонерів «орієнтального абстракціонізму».
Об’єкт дослідження – абстрактний пейзаж у китайському живописі другої половини XX – початку XXI століття.
Предмет дослідження – особливості взаємодії західних художніх впливів і національної художньої ідентичності в абстрактному пейзажі творчості У Гуанчжуна, Чу Де-Чуна та Цзао Воу-Кі.
Мета роботи – розкриття специфіки синтезу західних впливів і національної ідентичності в абстрактному пейзажі китайського живопису другої половини XX – початку XXI століття на прикладі У Гуанчжуна, Чу Де-Чуна та Цзао Воу-Кі.
Комплексне застосування загальнонаукових теоретичних та емпіричних методів наукового пізнання і методів мистецтвознавчого аналізу (історичний, порівняльний, іконографічний, стилістичний та семіотичний) дозволило розкрити генезис абстрактного пейзажу, ідентифікувати джерела впливів і проаналізувати індивідуальні моделі митців на основі їхніх творів, маніфестів та біографічних даних. Методологічною основою дисертації став мистецтвознавчий підхід і загально-наукові та спеціальні методи мистецтвознавчого аналізу, включаючи формальний аналіз композиції, колориту та техніки, а також контекстуальний аналіз біографій митців і культурних впливів.
У першому розділі роботи надано розгорнуту характеристику наукової літератури, присвяченої різним аспектам наукової проблеми, що розглядалася. Проаналізовані основні групи наукової літератури, дотичні до становлення та трансформації традиції китайського олійного малярства кінця ХХ – початку ХХІ ст., з акцентом на брак комплексних досліджень абстрактного пейзажу як синтезу традицій. У джерельній базі підкреслено, що основні положення дисертації сформульовані на основі аналізу творів визначених митців, виявлені основні теоретичні положення їх мистецької практики, включаючи статті та інтерв’ю.
У другому розділі дисертації проаналізовано генеза абстрактного пейзажу в живописі династичного Китаю та західній традиції абстракції (абстрактний експресіонізм другої половини XX ст.), що створює теоретичну основу для аналізу творчості У Гуанчжуна, Чу Де-Чуна та Цзао Воу-Кі. Встановлено, що абстрактний пейзаж у китайському живописі другої половини XX – початку XXI століття є не імпортованим явищем, а закономірним продовженням внутрішньої еволюції східної національної традиції.
Третій розділ присвячено індивідуально-авторським моделям абстрактного пейзажу, де розкрито синтез каліграфії та колоризму У Гуанчжуна, еволюцію простору від ієрогліфа до макрокосму Цзао Воу-Кі та трансформацію від фігуративності до абстракції Чу Де-Чуна. У підсумковій частині роботи артикульовано ключові аспекти щодо ролі трьох митців (У Гуанчжуна, Чу Де-Чуна та Цзао Воу-Кі) як піонерів культурного синтезу, що перетворили абстрактний пейзаж на універсальний наратив духовної гармонії.
Дата реєстрації
2026-04-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-09 / 2026-07-02
