Реєстраційний номер
0826U000948, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
05-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Метаморфози соціальної ролі університету в дігіталізованому світі
Здобувач
Кивлюк Ігор Миколайович,
Керівник Кравченко Алла Анатоліївна
Опонент Воронкова Валентина Григорівна
Опонент Терепищий Сергій Олександрович
Рецензент Колінько Марина Вадимівна
Рецензент Крохмаль Наталія Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний торговельно-економічний університет
Опис
Дисертація присвячена аналізу трансформації соціальної ролі університету в умовах цифровізації, яка змінює академічну автономію, соціальну комунікацію та культурну спадковість. Водночас вона відкриває нові можливості інтеграції університетів у глобальні мережі знань і породжує ризики інструменталізації освіти та фрагментації смислів . Зростає залежність академічної діяльності від алгоритмічних і платформних механізмів, що трансформує статус університету в суспільстві. Його збереження як соціально-філософського інституту пов’язується не лише з технологічною адаптацією, а й із захистом автономії, критичного мислення та культурної відповідальності.
Університет, попри економізацію знання та стандартизацію, зберігає потенціал формування критичної раціональності й соціальної відповідальності. Він виступає простором рефлексії над наслідками цифрового контролю, комодифікації знання та трансформації соціальної взаємодії.
У першому розділі обґрунтовано, що університет історично виконує не лише функцію передачі знань, а й формує цінності, інтелектуальний потенціал і культурну цілісність суспільства. Його соціальна роль визначається інтегративною, культуротворчою та нормативною функціями. Цифрові наративи змінюють освітній простір, сприяючи персоналізації навчання та активній ролі здобувача освіти. Водночас вони створюють ризики цифрової нерівності, фрагментації знання та редукції освіти до інструментальної ефективності.
Другий розділ присвячено трансформації місії університету в цифрову епоху. Освітній простір набуває рис мережевої, динамічної екосистеми, де знання стає мобільним і відкритим, а навчання — гібридним. Зростає роль персоналізації та використання штучного інтелекту, що супроводжується новими викликами: цифровою втомою, фрагментацією уваги та прискоренням інформаційних потоків . Цифрова освіта має не лише технологічний, а й ціннісний вимір, формуючи нові моделі поведінки та ідентичності.
Третій розділ розглядає університет як гібридну освітню екосистему, що поєднує фізичний і цифровий простори. Знання стає мобільним і алгоритмічно опосередкованим, а освітня взаємодія — мережевою. Поєднання традицій та інновацій виступає механізмом трансформації університету, забезпечуючи інтеграцію технологій із гуманітарними цінностями.
Ключовим результатом є обґрунтування концепції «сталого цифрового університету», у межах якої цифровізація підпорядковується гуманістичним засадам. Така модель передбачає гармонізацію технологічного розвитку з ціннісними орієнтирами, підтримку академічної автономії, міждисциплінарного діалогу та культурної цілісності. Університет постає не лише адаптивною інституцією, а й стабілізатором суспільства та гуманітарним медіатором у цифровій цивілізації.
Дата реєстрації
2026-04-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-09 / 2026-07-06
