Реєстраційний номер
0826U000956, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Створення зразків зі зміною архітектонікою рослин жита озимого за внутрішньовидової гібридизації
Здобувач
Сліденко Сергій Ігорович,
Керівник Рябовол Ярослав Сергійович
Опонент Карпук Леся Михайлівна
Опонент Кириленко Віра Вікторівна
Рецензент Любич Віталій Володимирович
Рецензент Яценко Вячеслав Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Уманський національний університет
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 Агрономія (20 Аграрні науки та продовольство). Уманський національний університет, Умань, 2026 р.
У дисертаційній роботі науково обґрунтовано та розроблено нові селекційні регламенти, спрямовані на оптимізацію процесів контрольованої гібридизації та добору генетичних донорів за урахування особливостей спадковості господарсько цінних ознак і закономірностей мінливості, що забезпечує формування високопродуктивного вихідного матеріалу для створення сортів-синтетиків і гетерозисних гібридів жита озимого.
Проведено оцінку відновлювальної здатності створених кандидатів у відновлювачі фертильності жита озимого. Зʼясовано, що за використання у селекційних схемах батьківською формою зразків 1719-3 (98,3 %), 1744-2 (98,1 %), 1742-5 (97,9 %) і 1714-1 (97,5 %), забеспечується високий рівень відновлення фертильності гібридного матеріалу.
Підтверджено, що залучення до схем гібридизації еколого-географічно віддалених форм, зокрема іноземних гібридів, забезпечує реалізацію рекомбінативної мінливості та дає змогу отримати вихідний селекційний матеріал жита озимого з модифікованою архітектонікою рослини і підвищеним рівнем індивідуальної продуктивності. Зʼясовано, що створений зразок 1731-9 характеризується високим рівнем продуктивної кущистості, формуючи до восьми колосоносних стебел на одну рослину, а зразок 1744-2 вирізняється середньою довжиною колосу на рівні 10,0 см та формуванням понад 57 зерен на суцвіття.
Зʼясовано, що за використання у селекційних схемах батьківською формою зразків 1719-3 (98,3 %), 1744-2 (98,1 %), 1742-5 (97,9 %) і 1714-1 (97,5 %), забеспечується високий рівень відновлення фертильності гібридного матеріалу.
Проаналізовано загальну та специфічну комбінаційну здатність ліній-відновлювачів фертильності за показниками продуктивності та встановлено, що зразки 1714-1, 1719-3, 1731-9, 1742-5 та 1744-2 вирізняються стабільно високими ефектами комбінаційної здатності, а це обґрунтовує доцільність їх використання батьківськими компонентами за створення гетерозисних гібридів F₁ і сортів-синтетиків жита озимого.
У результаті оцінювання специфічної комбінаційної здатності за урожайністю та окремими показниками якості зерна ідентифіковано перспективні генотипи 1705-6, 1712-1, 1730-2, 1740-4, 1741-1, 1753-2, 1754-1 і 1755-2, що, після додатково селекційного добору, можуть ефективно використовуватися відновлювачами фертильності в селекційних програмах створення гетерозисних гібридів.
Зразки жита озимого 1714-1, 1719-3, 1731-9, 1742-5, 1744-2, що вирізняються високою загальною комбінаційною здатністю, доцільно залучати до схем гібридизації з отримання сортів-синтетиків.
Отримані лінії-відновлювачі фертильності жита озимого комплексно проаналізовано за рівнем стійкості до хвороб, і підтверджено їх резистентність до окремих локальних рас фітопатогенів. Встановлено, що лінія 1731-9 є ефективним донором генів стійкості до фузаріозу колоса, зразок 1744-2 – до септоріозу, а лінії 1742-5 і 1744-2 – до збудників борошнистої роси, бурої та стеблової іржі.
Зі створених ліній-відновлювачі фертильності з високою загальною комбінаційною здатністю за показниками продуктивності та ефективної рекомбінації генетичного матеріалу в межах популяції сформованно високопродуктивну синтетичну популяцію 23/5 (урожайність – 6,6 т/га, вміст білка в зерні – 11,3 %).
Встановлено, що за оптимального добору компонентів синтетичної популяції, незалежно від тривалості її репродукування, матеріал характеризуються стабільно високим рівнем продуктивності. Під впливом факторів навколишнього природного середовища спостерігається варіабельність реалізації генетичного потенціалу популяції в межах норми реакції. Негативний вплив біотичних і абіотичних чинників може бути нівельований при залученні до складу синтетичної популяції генотипів, стійких до стресових умов вирощування, що забезпечує підвищення адаптивності та стабільності прояву господарсько-цінних ознак.
Сформовано генетичну колекцію зразків жита озимого, що можуть використовуватись донорами генів відновлення фертильності (1719-3 (98,3 %), 1744-2 (98,1 %), 1742-5 (97,9 %) і 1714-1 (97,5 %)), маркерних ознак «світлі вузли стебла» (1620-5) і «гофрована поверхня листкової пластинки» (1560-8), високої продуктивної кущистості (1731-9), довжини колосу до 10,0 см (1744-2) тощо. Створені селекційні матеріали доцільно використовувати в схемах гібридизації донорами генів цінних господарських ознак, що сприятиме отриманню нового вихідного матеріалу та на його основі високопродуктивних сортів і гібридів культури.
Результати економічного аналізу підтверджують високий рівень рентабельності (229–272 %) вирощування жита озимого, зокрема створений синтетичний сорт 23/5, що науково обґрунтовує доцільність створення та впровадження у сільськогосподарське виробництво сортів-синтетиків і гетерозисних гібридів культури, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов Правобережного Лісостепу України.
Дата реєстрації
2026-04-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-09 / 2026-07-20
