Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000957, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 11-06-2026 Статус Запланована Назва роботи Створення вихідного матеріалу в селекції зернових колосових озимих культур Здобувач Федоренко Сергій Володимирович, Керівник Рябовол Людмила Олегівна Опонент Карпук Леся Михайлівна Опонент Кириленко Віра Вікторівна Рецензент Полторецька Наталія Миколаївна Рецензент Любич Віталій Володимирович Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 Агрономія (20 Аграрні науки та продовольство). Уманський національний університет, Умань, 2026 р. У дисертаційній роботі узагальнено нові підходи до розв’язання наукової проблеми щодо оптимізації систем контрольованої гібридизації і селекційного добору генетичних донорів за аналізу закономірностей мінливості та механізмів успадкування кількісних і якісних ознак для створення вихідного матеріалу в селекційному процесі отримання високопродуктивних сортів зернових колосових озимих культур. Підтверджено можливість цілеспрямованої модифікації господарсько-цінних ознак пшениці спельта шляхом міжвидової гібридизації та добору інтрогресивних форм, що поєднують адаптивність і високу якість зерна виду Triticum spelta L. з високопродуктивним потенціалом виду Triticum aestivum L.. Рекомбінація геномів цих видів забезпечує створення рекомбінантних форм із високим рівнем домінантності та вираженим гетерозисним ефектом. За гібридизації сортів пшениці спельта озимої і пшениці мʼякої озимої виявлено значну диференціацію ступеня домінантності (hp) за типом успадкування структурних елементів урожайності залежно від ознаки та комбінації схрещування – від наддомінування (hp > +1) до депресивного ефекту (hp < –1). Високу комбінаційну сумісність продемонстрували гібридні комбінації Зоря України × СN Комбін (довжина колосу – hp = 1,06; кількість зерен у колосі – hp = 0,20; маса 1000 насінин – hp = 15,46; маса зерна з колосу – hp = 2,59), Європа × Фаворитка (довжина колосу – hp = 3,97; маса 1000 насінин – hp = 5,26; маса зерна з колосу – hp = 1,91) та Європа × Патрас (довжина колосу – hp = 2,82; маса 1000 зерен – hp = 3,95; маса зерна з колосу – hp = 1,93). Отримані рекомбінантні генотипи характеризуються високим рівнем наддомінування за комплексом господарсько цінних ознак та підвищеною продуктивністю. За віддаленої гібридизації Triticum spelta L. × Triticum aestivum L. створено та апробовано зразок пшениці спельта озимої 123, який поєднує високий рівень продуктивності (середні показники врожайності – 6,81 т/га, вмісту в зерні білка – 14,9 % та клейковини –30,8 %) з високою якістю обмолоту зерна з колосу (95 %). Зразок 123 (сорт ЛІЯ) у 2025 році передано на Державну науково-технічну експертизу. Створені матеріали (зразок 123, 230, 127, 165, 93), що вирізняються високою продуктивністю і задовільним обмолотом зерна (73–95 %) доцільно залучати в селекційні схеми донорами генів господарсько-цінних ознак з метою отримання нових вихідних матеріалів і створення сортів пшениці спельта озимої Проаналізовано життєздатність насіння окремих зразків пшениці мʼякої озимої, пшениці спельта і тритикале 2016, 2020 і 2024 років репродукції. Підтверджено, що тривале зберігання насіннєвого матеріалу призводить до втрати його життєздатності. Встановлено, що зниження схожості насіння залежить від видової і сортової специфікації. За зберігання насіння протягом восьми років схожість насіннєвого матеріалу пшениці м’якої озимої знижувалась у середньому за генотипами на 51,4 %, пшениці спельта – на 61,8 %, тритикале – на 56,9 %. Лабораторна схожість сортів з пшенично-житніми транслокаціями істотно на 7,8–10,9 % поступалась матеріалу без транслокацій. Доведено, що розчин аргініну за дії на свіже насіння знижував життєздатність майже всіх апробованих матеріалів, за виключенням насіння пшениці м’якої озимої зразків 352-1 і 446-16 з пшенично-житніми транслокаціями та насіння спельти. На насіння тривалого періоду зберігання розчин речовини істотного впливу не мав. За впливу глютамінової кислоти на насіння пшениці м’якої та спельти спостерігали підвищення (до 3 %) його енергії проростання та схожості не залежно від року репродукції. Проте на життєздатність насіння тритікале розчин глютамінової кислоти істотно не впливав. Зʼясовано, що не залежно від виду рослин, року репродукції і генотипу за впливу на насіння розчину гіберелінової кислоти (10 мг/л) підвищується його енергія проростання та схожість. Гібридні форми пшениці мʼякої озимої за енергією проростання на 3,9–5,7 % перевищували контрольний варіант, спельти озимої – на 4,0–4,9 %, тритикале – на 3,2–3,9 %, а сорти з пшенично-житніми транслокаціями – на 1,6–2,7 %. Цитологічний аналіз підтвердив, що понад 92 % селекційного матеріалу пшениці мʼякої озимої, пшениці спельта і тритикале за проростання формує матеріали з диплоїдним набором хромосом. Встановлено, що за подовження терміну зберігання насіння підвищується частка проростків зі зміненою проїдністю клітин. Речовини з антимутагенними властивостями, зокрема, аргенін, глютамінова кислота і гіберелінова кислота частково попереджують мутагенні процеси за проростання насіння, що дає змогу підвищити кількість проростків зі збалансованим диплоїдним набором хромосом. Дата реєстрації 2026-04-09 Додано в НРАТ 2026-04-09 Закрити