Реєстраційний номер
0826U000958, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-04-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Публічне управління сферою культурних послуг України в умовах євроінтеграції.
Здобувач
Войтенко Ольга Артурівна,
Керівник Шульц Світлана Леонідівна
Опонент Купрійчук Василь Михайлович
Опонент Плецан Христина Василівна
Опонент Головач Наталія Миколаївна
Рецензент Маліновська Ольга Ярославівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний університет імені Івана Франка
Опис
У дисертаційному дослідженні проведено ґрунтовний міждисциплінарний аналіз наукових теорій та методологічних підходів до вивчення сфери культурних послуг, що дозволило сформулювати комплексне уявлення про неї як про специфічний об’єкт публічного управління. Досліджено теоретичні засади культурної економіки, концепції креативних індустрій, соціогуманітарні теорії суспільних благ та сталого розвитку, а також підходи до розуміння культурного ландшафту й середовища. На основі опрацьованого теоретичного базису сформовано інтегративний підхід, згідно з яким сфера культурних послуг розглядається як динамічна сукупність видів економічної діяльності, що є невід’ємними елементами креативних індустрій. Встановлено, що ці елементи формують та задовольняють потреби населення у культурному продукті в межах конкретного середовища, реалізуючи суспільні блага через ефективне використання матеріальних і нематеріальних культурних активів території.
Запропоновано розширену класифікацію ресурсів сфери культури, що формують її потенціал, реалізація якого потребує застосування дієвих інструментів та механізмів публічного управління. У межах цієї класифікації ресурси диференційовано на культурогенні, людські, інфраструктурні, фінансові та інституційно-організаційні. Обґрунтовано стратегічний вплив цих ресурсів на соціально-економічний розвиток територій через механізми створення доданої вартості, дифузію інновацій у інші сектори економіки, підвищення якості людського капіталу та стимулювання зайнятості у суміжних галузях, таких як туризм, готельно-ресторанний бізнес та будівництво.
Окреслено фундаментальні засади культурної політики Європейського Союзу, де ключовою метою визначено формування почуття європейської приналежності на основі холістичного підходу та міжсекторної синергії. Вивчено інструментарій реалізації спільної політики ЄС, що включає розгалужену бюрократичну систему, спеціалізовані фонди та залучення громадянського суспільства до стратегічного планування. Проаналізовано динаміку показників креативних індустрій в Україні за 2013–2020 роки, що дало змогу зафіксувати стійкі позитивні тренди розвитку попри кризові явища. Запропоновано адаптацію методу соціальних витрат-вигод для оцінки значущості культурних закладів в умовах війни. На основі соціологічних даних зі Львівської та Вінницької областей визначено оптимальні параметри просторової доступності послуг.
За результатами експертних оцінок ідентифіковано та ранжовано ключові виклики для галузі в умовах воєнного стану: найбільш критичним визначено руйнування фізичної інфраструктури та втрату спадщини. Досліджено діяльність обласних військових адміністрацій, що дозволило встановити домінування консультаційної та інформаційної підтримки над прямим фінансовим стимулюванням культурного підприємництва на місцях. Здійснено компаративний аналіз рівнів розвитку сфери в ЄС та Україні, який підтвердив значну кореляцію між кількістю підприємств культури та їхнім внеском у валову додану вартість регіонів, що стало підставою для аргументації поступової адаптації європейських стандартів управління.
Розроблено концептуальні засади реформування сфери культурних послуг, де пріоритетними принципами визначено євроінтеграцію, стратегічну гнучкість, інклюзивність та цифровізацію. Обґрунтовано необхідність трансформації закладів культури у центри розвитку індивідуальної креативності та використання культурного потенціалу в системі реабілітації постраждалого від війни населення. Визначено очікувані результати впровадження запропонованої концепції, серед яких — зростання частки культури в структурі ВВП та ВРП, переосмислення її ролі як драйвера економіки та вдосконалення системи організаційно-економічного забезпечення на всіх рівнях державного управління. Окреслено конкретні шляхи реалізації стратегічних пріоритетів, зокрема через розробку нормативів просторової доступності, стимулювання меценатства, впровадження управлінського підходу Smart Culture у громадах та створення інвестиційних паспортів для об’єктів культурної спадщини.
Дата реєстрації
2026-04-09
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-09 / 2026-09-16
