Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001056, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Український жіночий рух у вільному світі: історико-правовий вимір Здобувач Перів Ірина Володимирівна, Керівник Андрусяк Ірина Павлівна Опонент Бисага Юрій Михайлович Опонент Бортник Надія Петрівна Рецензент Шай Роман Ярославович Рецензент Бліхар Марія Миронівна Опис Робота є одним із перших досліджень, присвячених комплексному історико-правовому аналізу українського жіночого руху в країнах вільного світу у ХХ–ХХІ ст. крізь призму інституційної самоорганізації української діаспори, нормативних засад діяльності жіночих організацій у правових системах демократичних держав та наднаціональної координаційної ролі Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО). Актуальність теми посилюється умовами війни проти України та масштабними хвилями вимушеної еміграції, які актуалізували потребу у вивченні діаспорних моделей солідарності, репрезентації українського питання на міжнародних майданчиках і правозахисної/адвокаційної діяльності у сфері ґендерної рівності та протидії насильству. Водночас у вітчизняній науці діяльність українських жіночих організацій у США, Канаді та Австралії й координаційні механізми СФУЖО залишаються висвітленими нерівномірно та фрагментарно, що зумовлює потребу в цілісному історико-правовому дослідженні заявленої проблематики. У першому розділі «Історіографія, методологія та джерельна база дослідження» уточнено понятійно-категоріальний апарат роботи, обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження українського жіночого руху у «вільному світі», під яким у роботі розуміються країни поселення української діаспори – США, Канада та Австралія, у правовому середовищі яких функціонували жіночі організації. Показано, що український жіночий рух у США, Канаді та Австралії доцільно аналізувати як інституційно оформлену мережу добровільних організацій діаспори, що діяли у правовому середовищі західних демократій і поєднували соціокультурні, опікунсько-благодійні та репрезентаційно-адвокаційні функції. Визначено, що джерельна база є різнорідною та репрезентативною: охоплює статути, регламенти, протоколи, звіти й конвенційні матеріали жіночих організацій, періодику й публічні тексти, архівні матеріали, нормативно-правові акти, а також матеріали усної історії. Запропоновано структуризацію джерел за трьома рівнями відображення: внутрішньо-організаційним, публічно-інформаційним і нормативно-правовим. Показано нерівномірність історіографії: при наявності значного масиву ювілейних і організаційних видань та описових праць, комплексне історико-правове осмислення діяльності українських жіночих організацій у США, Канаді та Австралії та координаційної ролі СФУЖО потребує посилення аналітичного компонента й роботи з нормативними та управлінськими текстами. У другому розділі «Передумови заснування та розвитку українських жіночих організацій в США, Канаді та Австралії» доведено, що український жіночий рух у країнах «вільного світу» є тривалим і показовим прикладом інституційної самоорганізації діаспори. Установлено, що його розвиток відбувався у взаємодії хвиль еміграції, внутрішніх потреб українських громад і соціально-правових умов держав поселення. Авторка удосконалила інтерпретацію інституційного формування жіночих організацій шляхом обґрунтування дуальної природи цього процесу: поєднання громадської інтенції збереження ідентичності, взаємодопомоги та соціальної підтримки в умовах міграції з можливістю легальної асоціативної діяльності у межах правового режиму США, Канади та Австралії. У розділі здійснено порівняльно-правовий аналіз організаційно-правових моделей Союзу Українок Америки (СУА) та Союзу Українок Канади (СУК), з акцентом на ролі мережі місцевих відділів і механізмах легітимності та нормотворення (Конвенція як вищий представницький орган у СУА та статутна кодифікація мережевої структури й вертикалі представництва у СУК). Окремо охарактеризовано становлення та структуру Союзу Українок Австралії (СУАв), що поєднує локальні осередки зі Стейтовим і Крайовим управлінням та функціональний поділ праці через референтури. У третьому розділі «Ґендерний вимір та ідейні підстави діяльності Світової федерації українських жіночих організацій» доведено, що Світова федерація українських жіночих організацій від моменту заснування постала як інституційно оформлена федеративна модель наднаціональної координації, зорієнтована на вироблення спільної позиції організованого українського жіноцтва та її представлення у позадержавному просторі. Уперше обґрунтовано механізми впливу СФУЖО на правову політику ґендерної рівності та доведено переважно опосередкований характер такого впливу, який реалізується через міжнародну репрезентацію, адвокацію та формування орієнтирів для державних рішень на основі стандартів прав людини. Виокремлено систему взаємопов’язаних каналів діяльності СФУЖО, що охоплює міжнародно-репрезентативний, правозахисно-адвокаційний, експертно-документальний і комунікаційно-видавничий напрями та забезпечує публічну видимість українського жіночого голосу в міжнародному середовищі. Дата реєстрації 2026-04-15 Додано в НРАТ 2026-04-15 Закрити