Реєстраційний номер
0826U001084, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Статистичний та метафоричний профілі ідіолекту Оксани Забужко
Здобувач
Карасьов Віталій Володимирович,
Керівник Левченко Олена Петрівна
Опонент Приходько Ганна Іллівна
Опонент Ділай Ірина Петрівна
Рецензент Дружбяк Світлана Володимирівна
Рецензент Куньч Зоряна Йосипівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Львівська політехніка"
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню ідіолекту Оксани Забужко із застосуванням корпусної методології, автоматизованої стилеметрії за допомогою інтерпретованої об'єктно орієнтованої мови програмування Python та аналізу концептуальної метафори. Використано підкорпус прозових текстів письменниці загальним обсягом близько 390 тисяч токенів, який містить твори різних періодів її творчості та збалансований за жанровими та часовими параметрами. Для зіставлення використано два підкорпуси текстів сучасниць-жінок (Є. Кононенко, М. Матіос,
Г. Пагутяк) і сучасників-чоловіків (Ю. Андруховича, Т. Прохаська, В. Шкляра) обсягом близько 600 тисяч токенів. Добір авторів здійснено за принципом хронологічної, жанрової та функціонально-стильової співвіднесеності, що забезпечує коректність зіставлення. Усі тексти було токенізовано, лематизовано, частиномовно роззначено й нормалізовано, а якість анотації перевірено на підвибірках вручну.
У центрі уваги перебуває питання співвідношення статистичних параметрів авторського мовлення та когнітивних моделей концептуалізації дійсності, що реалізуються через метафоричні структури.
Відсутність ґрунтовного дослідження ідіолекту письменниці, а також окреслення закономірностей функціонування метафоричних моделей у її прозі та побудова статистичного й метафоричного профілів ідіолекту визначають актуальність теми дисертації. Мета роботи полягає в тому, щоб поєднати статистичні та метафоричні виміри ідіолекту в єдиному аналізі, що уможливлює відтворюваність і порівнянність результатів. У межах дослідження здійснено поетапну процедуру корпусного опрацювання: здійснено відбір і нормалізацію текстів, використано правила стратифікованого добору фрагментів із фіксацією випадкового початкового значення, виконано частиномовне роззначення та статистичну нормалізацію частот за допомогою мови програмування Python та NLTK. Дослідження охоплює дві взаємопов’язані площини: стилеметричну й лінгвокогнітивну, що разом формують цілісний профіль ідіолекту авторки.
Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і матеріал дослідження, подано загальну характеристику джерельної бази, окреслено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи. Новизна полягає у вперше здійсненій спробі створення статистичного та метафоричного профілів ідіолекту Оксани Забужко на основі корпусного аналізу її художньої прози, а також застосування стилеметричних методів та когнітивного аналізу. Практична цінність цієї праці полягає в можливості використання запропонованої методики для авторизації текстів, побудови стилеметричних моделей сучасної української прози.
У першому розділі «Підходи до дослідження ідіолекту в сучасній лінгвістиці» подано теоретичні засади дослідження ідіолекту та стилеметрії в сучасній лінгвістиці. Узагальнено основні підходи до розмежування понять ідіолект, ідіостиль та мовна особистість, визначено місце ідіолекту в системі індивідуальної мовної творчості. Наголошено, що ідіолект може бути описаний не лише через лексико-семантичний склад, а й через статистичні закономірності функціонування частин мови, частотність граматичних категорій, синтаксичну зв’язність і специфічні конотаційні вектори лексики.
Другий розділ «Формування фактологічної бази та методики дослідження ідіолекту» має методологійний характер і присвячений окресленню методики формування корпусу дослідження, вибору інструментарію та розробленню методики аналізу тексту. Розмежовано корпусно базований і корпусно керований підходи, визначено їхні переваги в забезпеченні репрезентативності й об’єктивності мовних вибірок. Використано математичний апарат для розрахунку стилеметричних індексів та механізми їхньої стандартизації відносно довжини тексту, що забезпечило порівнянність між корпусами різного обсягу. Розглянуто досвід застосування статистичних показників у дослідженнях ідіостилю, у межах якого проаналізовано частотні показники, структурні параметри тексту та стилістичні маркери.
У третьому розділі «Статистичний профіль ідіолекту Оксани Забужко» здійснено стилеметричний аналіз ідіолекту письменниці, здобуті дані зіставлено з підкорпусами текстів її сучасників-чоловіків і сучасниць-жінок за допомогою автоматизованих інструментів на основі Python. Під час дослідження реалізовано повний цикл комп’ютерного опрацювання: токенізацію, лематизацію, частиномовне роззначення, частотний аналіз, побудову словників лем і словоформ, розрахунок відносних частот, формування ключових списків частин мови та візуалізацію результатів.
У четвертому розділі «Метафоричний профіль ідіолекту Оксани Забужко» проведено когнітивний аналіз концептів ДУМКА, РАДІСТЬ і ГНІВ у прозі Оксани Забужко. продуктивні напрями метафоричного моделювання.
У висновках узагальнено результати дослідження.
Дата реєстрації
2026-04-18
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-18 / 2026-07-02
